Адвокат колишнього голови Херсонської облради Владислава Мангера Дмитро Ільченко заявив, що його підзахисний не погодиться на закриття кримінального провадження у справі про вбивство громадської активістки Катерини Гандзюк через сплив строків давності.
Про це Дмитро Ільченко розповів у інтерв'ю виданню Укрінформ.
Ільченко наголосив, що без згоди обвинуваченого справа не може бути закрита, а сам Мангер прагне повного виправдання та отримання компенсації за нібито безпідставне обвинувачення.
“Мангер ніколи не погодиться на закриття провадження по строках, а без згоди обвинуваченого справа закрита не буде. Його мета — повне виправдання й отримання компенсації від держави за завідомо безпідставне обвинувачення”, — зазначив захисник.
За словами адвоката, ключовим питанням у справі є визнання судом допустимими "показів" із чужих слів. Він пояснив, що відповідно до КПК такі докази можуть використовуватися лише у виняткових випадках і за наявності підтвердження іншими. На його думку, вони не можуть бути основними доказами у справі.
"Засуджувати людину на підставі пліток – це повернення до радянських трійок 1930-х років. Що стосується затягування – навпаки, ми прискорюємо процес як тільки можемо. Закон дозволяє стороні захисту просити досліджувати повний запис усіх сумнівних показів, а це понад 50 годин. Замість цього захист вибрав близько 5 годин показів, які безпосередньо стосуються порушення. Тобто, якби була мета затягувати – ми б просто просили слухати всі допити – і суд не міг би в цьому відмовити, і тоді б ми слухалися ще років десять", – каже Ільченко.
Натомість адвокатка родини Гандзюк Анна Калинчук у коментарі виданню "ZMINA" розповіла, що захист Мангера та іншого обвинуваченого, Олексія Левіна, навмисно затягує розгляд справи, аби дочекатися завершення строків притягнення до кримінальної відповідальності. Вона припустила, що в подальшому сторона захисту може апелювати до Європейського суду.
"Звернеться з проханням установити, що розслідування проти нього тривало дуже довго, його воля безпідставно обмежувалася протягом тривалого часу. І, певною мірою, він буде правий. І вимагатиме компенсацію за перебування у СІЗО упродовж цих років. Для європейців це надзвичайне щось, у них такої практики немає, щоб людина сиділа без вироку шість років", – зазначає адвокатка.
Калинчук також звернула увагу, що наразі вирок не набрав законної сили, оскільки справа перебуває на розгляді апеляційного суду. Відтак обвинувачені користуються презумпцією невинуватості. Водночас, пише "ZMINA", адвокатка зауважує, що робота суду є достатньо конструктивною.
“На цій стадії, коли суд приймав рішення передосліджувати докази, він досить лояльно поставився до прохання захисників у передослідженні доказів. А відповідно, чим більше доказів, які потрібно передослідити, тим більша кількість часу нам потрібна на це апеляційне провадження. Тобто зараз суд апеляції розглядає справу вже довше, ніж суд в першій інстанції“, – додає Анна Калинчук.
За словами адвокатки, суд має винести вирок до 28 року, аби Мангер і Левін встигли понести покарання у виправній колонії України.
Що відомо про справу Катерини Гандзюк
31 липня 2018 року громадську активістку, виконувачку обов'язків керівниці справами виконавчого комітету Херсонської міськради Катерину Гандзюк облили кислотою. З опіками її доправили в реанімацію, вона перенесла понад 10 операцій. 4 листопада Катерина померла у лікарні у Києві.
Замовником замаху на Катерину суд визнав винним колишнього голову Херсонської облради Владислава Мангера, співорганізаторами експомічника нардепа Паламарчука Ігоря Павловського та радника голови Херсонської облради Олексія Левіна.
Також виконавцями по справі проходили Микита Грабчук, Володимир Васянович, В'ячеслав Вишневський, Віктор Горбунов і Сергій Торбін. Вони визнали провину та пішли на угоду зі слідством, отримавши від 3 до 6,5 років тюрми.
Павловського у жовтні 2020 року засудили умовно. Його визнали винним у замовчуванні фактів щодо нападу на Катерину Гандзюк. 26 червня 2023 року суд оголосив вирок Владиславу Мангеру та його раднику Олексію Левіну — по 10 років позбавлення волі.
24 січня 2025 року у Київському апеляційному суді продовжили розглядати клопотання сторони захисту щодо повторного дослідження доказів.
Джерело – Суспільне
