На дні колишнього Каховського водосховища після підриву греблі армією РФ активно формуються нові природні екосистеми.
Про це в ефірі “Вгору” розповів доктор біологічних наук, професор, член правління Української природоохоронної групи, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко.
За його словами, нещодавня експедиція стала вже десятою після звільнення правобережжя Херсонщини та восьмою, що вивчає саме дно колишнього водосховища.
«Ми намагаємося регулярно спостерігати, що відбувається на дні. І треба сказати, що все розвивається прогнозовано — швидко ростуть вербові зарості, ускладнюється їх структура, з’являються нові види. Ми бачимо прискорене формування лісових екосистем», – пояснив Мойсієнко.
Учений зазначив, що вербово-тополеві ліси, які зараз формуються, належать до охоронних типів на європейському рівні – вони включені до резолюції №4 Бернської конвенції.
Під час останньої експедиції зафіксували рекорд: максимальна висота верби склала 7 метрів 11 сантиметрів. Середня ж висота дерев становить близько 5 метрів.
«Такі темпи росту пояснюються дуже родючими мулистими ґрунтами, які залишилися після водосховища, високою вологістю і великою кількістю сонячної енергії. Це створює ідеальні умови для розвитку», – розповів професор.
Водночас він зауважив, що екосистема дна водосховища ще нестабільна – вона тільки формується після 68 років існування водного середовища. Через це в різні роки рівень вологи суттєво відрізняється, що впливає на стан рослин.
За словами Мойсієнка, 2025 рік став «рекордно посушливим», через що у деяких місцях, зокрема в Кам’янській балці, висохла вузька смуга верб. Проте масового відмирання дерев не спостерігається.
«Більшість заростей ростуть добре, і є всі ознаки, що дерева у гарному стані», – сказав він.
Як пояснив біолог, темпи росту поступово знижуються. У 2023 році за 110 днів деякі верби збільшувалися на 2,8 сантиметра на добу. Нині цей показник менший, адже рослини вже досягли активної стадії розвитку.
«Ми спостерігаємо природне проріджування: сильніші дерева виживають, слабші – відмирають. Це нормальний процес у формуванні лісу», – пояснив він.
Як зазначив Іван Мойсієнко, колишнє водосховище було бідним на життя, адже на глибині понад два метри вищі водні рослини не могли рости. Тепер же територія дна перетворюється на складну мозаїку водойм, островів, піщаних і мулистих ділянок, де з’являються різні типи екосистем.
«Коли ми вперше приїхали через три тижні після катастрофи, зафіксували лише 11 видів. Восени того ж року – вже 69. На червень цього року – 310 видів, і під час останньої експедиції ми додали ще близько 10 нових», – розповів учений.
За його словами, частина нових видів здатна впливати не лише на рослини, а й на тварин, що свідчить про поступове ускладнення всієї екосистеми.
- Військові РФ підірвали Каховську ГЕС 6 червня 2023 року. Через це було затоплено 600 км² території Херсонщини. У населених пунктах, розташованих вище греблі Каховської ГЕС, виникла проблема з питною водою.
- ООН оцінювало, що Україна зазнала збитків на суму майже $14 мільярдів через руйнування греблі Каховської ГЕС.
- В ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко повідомив, що у червні він бачив проростки верби, що підіймались над землею на 2-3 сантиметри, максимум на 10. А вже 19 жовтня там побачили дерева більше ніж 2 метри заввишки.
- Згідно з останніми супутниковими знімками району Великого Лугу, значна частина Каховського водосховища, яка раніше була осушена, вкрита водою. Там вперше майже за 70 років відбувається водопілля.
- В ефірі “Вгору” докторка біологічних наук Анна Куземко розповіла, що найбільш оптимістичний прогноз щодо території колишнього Каховського водосховища, що далі формуватиметься заплавна рослинність.
- Раніше в ефірі “Вгору” Іван Мойсієнко розповідав, що верби, які почали рости минулого року на території колишнього Каховського водосховища, добре перезимували. У них вже майже повністю розкрилися листки. І водопілля сприятиме подальшому росту верб і заростанню нових ділянок.
- Восени у річці Кам’янка, яка розташована на території Каховського водосховища пересохли струмки, проте вода продовжила надходити й навесні її кількість зросла.
Джерело – Вгору