Херсонщина на межі кліматичної катастрофи через посуху

Після руйнації Каховського водосховища Херсонщина втратила не просто джерело води, а ключовий елемент місцевої екосистеми. Екосистема, яка десятиліттями існувала завдяки воді водосховища, втратила фундамент.

Про це у коментарі SuperAgronom.com розповів начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології Юрій Кіріяк.

За його словами, створення водосховища та меліоративної системи у 20 столітті значно покращило клімат півдня: кількість опадів зросла приблизно на 30%, а степи перетворилися на родючі поля. Нині цей баланс зруйновано.

У 2025 році на більшій частині області зафіксовано критичний дефіцит вологи.

«У Херсоні випало лише 160,6 мм опадів – це половина від середньої кількості на цю дату. У Великій Олександрівці – 216,8 мм при річній нормі 497 мм», – повідомив Кіріяк.

Посуха вже спричинила масову загибель озимих та ярих культур – пшениці, ячменю, соняшнику, ріпаку та гороху.

«При 160–300 мм опадів можна і не мріяти про отримання врожаю», – додає фахівець.

Проблему поглиблює нерівномірність опадів.

«Волога не встигає просочитися в ґрунт, практично вся вона стікає або випаровується під дією високих температур», – пояснює Кіріяк.

Температури також зростають: середня річна температура піднялася з 9 °C у 1980-х до 13,6 °C у 2024 році, а тривалість зими скоротилася зі 130 до 40 днів.

«У 2023 та 2024 роках такого явища, як “метеорологічна зима”, взагалі не зафіксовано», – зазначає експерт.

Через це аграрії зазнають збитків: у 2025 році 497 господарств звернулися по довідки про пошкодження культур, видано 622 документи – у 20 разів більше, ніж кілька років тому.

Наслідки відчуває й населення.

«Опади – це природний фільтр атмосфери. При їх відсутності якість повітря значно погіршується», – наголошує Кіріяк.

У 2024 році у Херсоні зафіксовано понад 130 днів із тепловим дискомфортом та 350 випадків перевищення гранично допустимих концентрацій діоксиду азоту.

На думку фахівця, вихід лише один – системна адаптація.

«Без системного підходу аграрне майбутнє півдня під питанням», – підсумовує Юрій Кіріяк.

• У Бериславському районі Херсонської області сільське господарство зазнало збитків через несприятливі погодні умови. Станом на початок жовтня площа постраждалих угідь становила майже 24 тисячі гектарів. Загальна сума збитків перевищувала 769 тисяч 600 гривень.