Білозерський музей імені Дмитра Багалія став інтерактивним. Тепер тут є цікаві фотозони, а на деякі експонати можна не лише дивитися, а й помацати, приміряти на себе та ще якось скористатися. Наразі у громаді планують змінити й назву закладу - дати музею ім’я Георгія Скадовського.
Нові експозиційні вітрини.
Новий простір облаштовано в рамках проєкту* “Конкурентоспроможна громада - конкурентоспроможний музей”. Наразі у музеї чотири нові інтерактивні експозиції.
Перша - “Культура на дотик”
Назви експозицій продубльовані шрифтом Брайля.
Її облаштовано ще у 2019 році. Вона присвячена сліпоглухій письменниці та вченій Ользі Скороходовій - також уродженці Білозерки. Відвідувачі на цій експозиції знайомляться з предметами в “чорних” боксах на дотик, вчаться писати шрифтом Брайля.
Друга - “Наш Бондарчук”
Експозиція присвячена режисеру та актору Сергію Бондарчуку, уродженцю Білозерки. Його кіноепопея «Війна і мир» 1968 року нагороджена американською відзнакою Оскар у категорії «Найкращий іноземний фільм». А у 1982 році Сергій Бондарчук отримав престижну Міжнародну премію Академії Сімба (Італія) за значний внесок у кінокультуру світу.
Ще тут можна почути від екскурсовода цікаві історії зі знімальних майданчиків.
В експозиції є також аналоговий кінопроєктор.
Відвідувачі можуть самі “зарядити” апарат і передивлятися кіно, як це робив знаменитий режисер. Переглянути маловідомі стрічки, де Бондарчук виконує ролі Тараса Шевченка чи Івана Франка, і відомі режисерські роботи майстра - “Вони захищали Батьківщину”, “Степ” та інші.
Третя - “Дивовижний очерет”
Це експозиція про вжиток очерету в побуті мешканців Придніпровського краю. Рослину використовували як будівельний матеріал, паливо, корм для худоби та як сировину для ремісників.
Тут можна побачити, в якому взутті жителі Білозерки ХІХ ст. ходили по очерету, щоб він не колов, приміряти ці дивні калоші, та дізнатися, як виробляли з очерету різні речі. А ще - пограти на старовинних музичних інструментах: на бугаєві та очеретяній сопілці-пищику.
Бугай – давній народний український інструмент, такий собі барабан з кінським хвостом. Виробив цей інструмент для музею херсонський майстер Андрій Лопушинський за старовинними взірцями.
Бугай видає звуки, схожі на крики самців очеретяного птаха бугая. Гніздяться бугаї в плавнях, на болотах, і весною та на початку літа голосно «бухкають».
На цих інструментах можна навчитися грати за 3 - 5 хвилин.
Та - “Народна примірювальна”
До експозиції входять предмети українського народного одягу, пошиті за історичними зразками: жупан, плахта, шаровари, сорочки, постоли, бараняча шапка, тощо. Відвідувачі можуть переодягнутися в одяг чумака чи жителів XVIII -XVII ст., сфотографуватися на зеленому фоні, та за допомогою спеціальної програми отримати фото з краєвидами тих часів.
У рамках проєкту також створено інтерактивну сувенірну крамницю з предметами козацького побуту.
У сувенірній крамниці можна придбати мішечок з сіллю, зважений сокирою.
Тут продаються козацькі люльки, виготовлені за старовинними зразками, козацькі полив’яні піали, сіль з озер у Прогноях.
І можна почастуватися кавою за старовинним рецептом по-козацьки з сіллю, придбати магніти та кружки з символікою Білозерки й логотипом Білозерського музею.
Форма, розмір і орнамент піал, з яких можна попити каву у музеї, відновлено за зразками артефактів, вони зберігаються в Національному заповіднику "Хортиця".
Крім того, експерт проєкту, краєзнавець, дослідник Сергій Дяченко та керівник проєкту Микола Гоманюк запропонували громаді перейменувати музей.
Логотип музею містить елементи герба засновника Білозерки Івана Ганнібала.
Зараз заклад має ім’я Дмитра Багалія - харків'янина, українського історика, філософа та громадського діяча кінця 19 початку 20 сторіччя, літописця Слобідської України та Харкова. З Білозеркою його пов'язує лише декілька сторінок у праці про історію Лівобережної України та Півдня.
Сергій Дяченко та Микола Гоманюк запропонували дати музею ім’я Георгія Скадовського, який більш дотичний до історії та життя Білозерщини.
Георгій Скадовський - родич тих самих польських дворян, які відомі, зокрема, заснуванням міста Скадовська.
Родину Скадовських з-поміж інших землевласників Південної України вирізняла схильність до застосування в маєтках різних інновацій. Георгій Скадовський теж був успішним аграрієм. Та, крім того, був відомим благодійником, першим у Херсонському повіті археологом, першим почав вивчати історію Білозерщини козацької доби, заклав основи створення Херсонського краєзнавчого музею. У 1884 році він заснував у Білозерці першу на Півдні мікробіологічну лабораторію, фінансував дослідження, а на його худобі випробували нові препарати. І саме тут ботанік, бактеріолог Лев Ценковський винайшов оригінальний спосіб виготовлення вакцини проти сибірки, більш дієвої, ніж створеної за методом Пастера.
На громадському обговоренні 22 грудня присутні одноголосно підтримали ініціативу дати музею ім’я Георгія Скадовського.
Тепер жителі Білозерської територіальної громади чекають, що місцеві депутати затвердять рішення про перейменування закладу на сесії.
*Довідково. Проєкт “Конкурентоспроможна громада - конкурентоспроможний музей” реалізується у співпраці громадської організації Херсонське обласне відділення Соціологічної асоціації України з Управлінням освіти, культури, молоді та спорту Білозерської селищної ради за фінансової підтримки Українського культурного фонду.
Матеріал підготовлено у межах Медіашколи “Вгору”, що проводять Благодійна організація “Фонд милосердя та здоров’я” в партнерстві з Медіаплатформою “Вгору” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Фото Альони Зелінської
Джерело – Вгору