Уже минуло кілька місяців, як херсонські краєзнавці, музейники та культурні діячі запустили проєкт “Конкурентоспроможна громада — конкурентоспроможний музей!”, у рамках якого в Білозерському музеї імені Дмитра Багалія готується чимало змін.
Наразі фахівцями проєкту ведеться активна робота з “оживлення” музею: створення нових експозицій та впровадження інклюзивності, а саме тифлотуристичних практик. Також силами команди проєкту у грудні ініціюють громадські слухання з приводу перейменування музею. Член Міжнародної ради з охорони пам'яток та історичних місць, учасник проєкту Сергій Дяченко говорить, що історик Дмитро Багалій, на честь якого було названо Білозерський музей дійсно, постать визначна для української історіографії, але все ж таки з Білозеркою його напряму ніщо не пов’язує. Тому і виникла ідея перейменувати музей на честь людини, доля якої весь час перетиналася з Білозеркою. Такою історичною постаттю є Георгій Львович Скадовський.
Сергій Дяченко
У більшості людей прізвище Скадовських асоціюється з засновником міста Скадовська, предводителем дворянства Таврійської губернії— Сергієм Балтазаровичем Скадовським та його родиною. Разом із тим про “лівобережну” гілку роду Скадовських, з яких і походить Георгій Львович, чомусь несправедливо згадують менше. Але Георгій Скадовський (який був племінником відомого Скадовського) теж зробив за життя чимало визначного.
Сергій Балтазарович Скадовський
Георгій Скадовський народився у 1847 році. Його родина володіла Білозеркою з 1798 до 1920 року і намагалася всіляко розвивати економічне, культурне й наукове життя містечка. Георгій Львович був власником маєтку з 1892 і до своєї смерті у 1919. З ним пов'язують розробку вакцини проти сибірської виразки, від якої потерпали і худоба, і люди. Скадовський запросив до Білозерки відомого польського вченого-мікробіолога Лева Ценковського, який протягом 2 років (1883-1884 рр.) працював на Білозерщині та відкрив першу в Російській Імперії вакцину. Також Георгій Скадовський домігся відкриття першої бактеріологічної станції у Херсоні.
Відзначився Скадовський також в археології: він розпочав дослідження на Херсонщині. Розкопки насамперед проводилися в околицях Білозерки у 1886-1888 рр. Георгія Львовича надаремно називали першим археологом Херсонського повіту: він відкрив Білозерське античне поселення у селі Дніпровському, запорізьке поселення поблизу кургану Кебиха та першим дослідив давньогрецьке городище на острові Березань. Матеріали цього дослідження знаходяться у Петербурзькому Ермітажі. Також саме Скадовський дослідив та описав надзвичайно цікаві давньогрецькі поселення Золотий Мис (Широка Балка) та Глибока Пристань (с. Софіївка) поблизу Білозерки й поселення городища вздовж річки Інгулець. Білозерський археолог припустив, що літописне Олешшя знаходиться на Великому Потьомкінському острові.
Георгій Львович Скадовський
Скадовський неодноразово обирався на посаду повітового предводителя дворянства, почесним мировим суддею по Херсонському повіту.
Георгій Львович, як і інші Скадовські, був філантропом і займався благодійністю. Він жертвував великі суми на церкви та різні доброчинні заходи. Відомий білозерчанин двічі був попечителем навчальних закладів Херсона, членом Херсонського управління Російського товариства Червоного Хреста, обраний головою Дворянської опіки. У 1900-1909 він фінансує зведення величного храму святої Трійці у Благовіщенському монастирі, який був було засновано його батьком. Далі за кошт благодійника стіни храму повністю вкрили розписами випускника Петербурзької академії мистецтв Андрія Клименка. На жаль у 30-ті роки цей храм було знищено.
Скадовський вивчав та популяризував історію Херсонщини. У 1898 ініціював створення у Вченої Архівної комісії при Херсонському губернському земстві, яка сприяла поповненню колекції музею старожитностей, який відкрив його соратник Віктор Гошкевич.
Тому краєзнавці та музейники проєкту “Конкурентоспроможна громада — конкурентоспроможний музей!” сходяться на думці, що важко знайти більш достойну людину, чиє ім’я має носити Білозерський музей.
Проєкт «Конкурентоспроможна громада — конкурентоспроможний музей!» реалізується в межах партнерської програми «Культура.Туризм.Регіони» Українського культурного фонду, Державного агентства розвитку туризму.
Джерело – Вгору