Аби сьогодні потрапити на роботу, депутатам та чиновникам міської ради доводилося проходити крізь натовп розгніваних мітингарів.
Акція "Не вбивайте нашу землю!" - це своєрідний крик душі — вже понад 2 роки активісти вимагають виділити приміщення для безпечного зберігання відпрацьованих батарейок, втім чиновники не реагують. Голова правління громадської організації "Берегиня" Ірина Зоря, яка зібрала небайдужих під стінами мерії, повідомляє:
- Зараз алгоритм дій такий: у місті 129 точок, де можна здати батарейки. Волонтер Юрій Багненко разом з однодумцями об'їжджає усі пункти прийому та доправляє елементи живлення до себе в офіс, а через деякий час комунальне підприємство "Гарантія" доставляє п'ятилітрові пляшки, наповнені батарейками, до себе на базу. Але там немає належних умов для зберігання таких відходів — вони стоять у контейнерах просто неба і шкідливі речовини забруднюють і повітря, і землю навколо. Ми 8 разів зверталися — просили виділити приміщення, в якому б можна було безпечно накопичувати ці токсичні відходи якомога далі від людей. Результату немає.
Місцевий підприємець і волонтер Юрій Багненко вже понад 5 років займається збором відпрацьованих батарейок: спочатку власноруч облаштовував спеціальні бокси для прийому автономних джерел живлення у школах, бібліотеках, офісах. А потім регулярно забирав батарейки, коли ємності вже були заповнені. Також чоловік періодично проводить просвітницькі заходи серед малечі про шкоду речовин з акумуляторів для довкілля та здоров'я людини. На думку активіста відпрацьовані батарейки це тихі вбивці:
- Багато хто і досі без зайвих роздумів викидає батарейки до смітника. Потрапляючи на сміттєзвалище, вони іржавіють і під дією корозії випускають назовні токсичні речовини. Луги та важкі метали потрапляють у ґрунт, підземні води, отруюють навіть повітря. Отрута може легко потрапити й на сільськогосподарські угіддя і на пасовища, а отже, в зернові культури, овочі, м'ясо та молоко. Але і це ще не найстрашніше. Під час пожеж на сміттєзвалищі батарейки виділяють діоксини, ці речовини в десятки тисяч разів отруйніші ціаніду і є причиною раку та безпліддя.
Акція "Не вбивайте нашу землю!" об'єднала багатьох діячів і представників різних організацій, які називають себе "Екологічною коаліцією".
Мітингарі біля міськради виклали слово "SOS" 5-літровими пляшками, наповненими батарейками, увімкнули траурний марш Фредеріка Шопена і влаштували невеличкий перфоманс — принесли труну, наповнену землею.
Символічні "похорони" символізували поступове знищення природних ресурсів.
Але до активістів так ніхто і не вийшов. Тому ініціатори заходу самі піднялися до кабінету очільника міста. Коли Миколаєнко з'явився, сторони обмінялися кількома фразами на підвищених тонах у приймальні і мер зник у своєму кабінеті, зачинивши за собою двері.
Проте через 10 хвилин Володимир Миколаєнко таки запросив людей поспілкуватися.
Виявилося, що попри чисельні звернення небайдужих херсонців, очільник міста не в курсі проблем, з якими щоразу стикаються волонтери під час збору батарейок. Також мер вперше почув, що у КП "Гарантія" відпрацьовані акумулятори зберігаються без належних умов.
У своїх письмових зверненнях "Екологічна коаліція" просила виділити невеликі кошти (5 тис. грн. щомісяця) на те, аби волонтери об'їжджали усі 129 пунктів прийому батарейок. Ця сума компенсує витрати на бензин, які раніше лягали на плечі волонтерів. Зараз вони вже не в змозі робити це власним коштом. Мер погодився поставити на голосування питання про фінансування збору батарейок на найближчій сесії.
Голова ГО "Рішення", підприємець та волонтер Юрій Багненко.
Щодо приміщення на зберігання шкідливого брухту, Миколаєнко пообіцяв доручити директору КП "Гарантія" знайти на базі закладу відповідне крите місце.
Найголовніше - під час зустрічі обговорили можливості утилізації херсонських батарейок на заводі у Румунії. Тим більше, що досвід такий уже був: КП "Гарантія" уклало договір з одеським підприємством "Укрекопром" на вивіз наших батарейок до Румунії на переробку. Сума договору 190 тис. грн. з бюджету Херсона. Тобто, одеське підприємство є посередником. Таким чином минулого року із зібраних 7-ми тонн елементів живлення 3,7 тонни вантажу покинуло територію Херсона. Коштує таке задоволення 54 грн. за кілограм — платить країна-переробник.
"Розумієте, відпрацьовані батарейки - це не тільки шкода, всередині в них міститься багато металів, які можна повторно використовувати. В Україні немає жодного заводу з переробки, але нам вигідно, щоб у нас їх вилучали, а країнам, які мають такі підприємства, вигідно використовувати нашу сировину", - пояснює громадська активістка Ірина Зоря.
Володимир Миколаєнко підсумував почуте:
- Якщо є можливості все це утилізувати, — це добре. Але з іншого боку, ми точно не знаємо, що це за компанія, чи є в них ліцензія. А раптом наші батарейки десь там, невідомо де захоронені? І виявиться, що ми ще й винні в цьому, — непокоїться міський голова.
Тому в якості компромісу вирішили: 28 березня активісти разом з представниками управління екології та природних ресурсів міськради відвідають одеське підприємство "Укрекопром", аби перевірити документацію, познайомитися з тамтешніми фахівцями та на власні очі побачити зібрані батарейки.
Джерело – Вгору