Юрій Багненко - волонтер. Протягом чотирьох років займається збором відпрацьованих батарейок. З кожним днем їх стає все більше, говорить чоловік, а здати в утилізацію їх нікуди. Виявляється, в Україні нема підприємства з їх переробки.
Юрій Багненко додає, що найближчим часом планує закінчити справу зі збиранням відпрацьованих батарейок. Почав він цю справу, тому що хотів зробити щось корисне і приємне для душі. Спочатку зібрані батарейки чоловік відправляв до Львова і Києва на переробку. Згодом ці підприємства закрили. У Херсоні, говорить чоловік, цим питанням не опікуються:
"Ми на життя заробляємо іншим шляхом. Це наше хобі. Але воно стало займати в нас дуже багато часу. Після Нового Року нам вже телефонували з різних підприємств і казали, що вже назбирали батарейок, щоб ми приїхали їх забирати. Що це означає? Треба машина, людина, яка буде цим займатись, гроші потрібні, щоб їх забрати і привезти сюди, а потім їх відвезти на склад для зберігання батарейок. Бо ж є такі, що можуть виділяти шкідливі речовини. Що далі робити? Ми знайшли одну організацію - вони мають ліцензію на переробку батарейок у Румунії. Вони сказали, що їх послуги коштують 54 тисячі гривень за одну тонну. За ці гроші вони приїдуть, заберуть батарейки та відвезуть. Буде лист-підтвердження з фотографіями, що їх утилізують, що не викинули десь. У нас назбиралось вже близько семи тонн цих батарейок. Помножити на 54 тисячі гривень – це буде більше 300 тисяч гривень. І ці гроші треба надати з міського бюджету. Це має бути конкретна програма від департаменту екології, але наразі цю проблему не вирішують. Єдина людина, яка зараз у Херсоні нам допомагає, – це директор КП "Гарантія" Ігор Семенчев. Він погодився, щоб ці батарейки у них зберігались. До цього вони зберігались тут у підвалах, бо дівати їх нікуди".
Працівники комунального підприємства "Гарантія" самотужки вивезли батарейки, зібрані херсонським волонтером Юрієм Багненком у підвалі будинку на Воронцовській, 6. Зараз вони зберігаються за адресою Бурназяна, 14А. Команда "Zero Waste Kherson" почала збирати відпрацьовані батарейки минулого року. Юрій Багненко звернувся до них по допомогу. Тепер щомісяця хлопці й дівчата разом з керівницею об’їжджають усі райони міста, щоб забрати батарейки. Керівниця команди Ольга Демченко говорить - не думала, що херсонці такі екосвідомі:
"Зберігати їх треба ось в таких пляшках закритими. Для того, щоб не відбувалось випаровування. Тому їх вага не маленька. Їх треба привозити. Пан Юрій звернувся до нас із проханням йому допомогти. Коли ми починали це робити, то привозили шість таких пляшок, але з кожним разом їх стає все більше. Спочатку ми раділи такій екосвідомості херсонців, але тепер ми нажахані, тому що в Україні, не говорячи про Херсон, немає місце для переробки батарейок".
У Херсоні на сьогодні більше ста пунктів збору відпрацьованих батарейок.
"У батарейках є такі елементи, які не можна викидати, тому що це забруднює наше навколишнє середовище та воду. Одна батарейка вбиває тисячі хробаків, двох кротів і одного малесенького їжака, [отруює, - ред.] 400 літрів води. Не треба викидати батарейки на землю, у воду, щоб зберегти наше навколишнє середовище", - говорить учасниця команди "Zero Waste School Херсон" Анна Осадча.
Роман Кисловський, учасник команди "Zero Waste School Херсон":
"Взагалі, є різні батарейки. Ось такого великого типу, маленькі, "пальчикові" батарейки. Також є різні акумулятори від телефонів та інших пристроїв. Їх також можна переробляти".
Сергій Цибульський, начальник відділу екології міського департаменту житлово-комунального господарства:
"У грудні минулого року була укладена угода з підприємством, яке знаходиться в Одесі. Вони власним транспортом приїхали і більше половини цих батарейок вивезли на подальшу утилізацію до Румунії. Фінансування цих заходів було за рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища, у складі міського бюджету Херсонської міської ради".
Анна Тонг, Ігор Педченко
Джерело – Суспільне
