Щонайменше 100 курганів на території Херсона було позначено на картах XIX ст., сьогодні лише 5 із них досліджено і 15 узято на облік
Кургани, які ще називають ровесниками єгипетських пірамід, у більшості з нас асоціюються зі степом і простором.
Але, як виявляється, якби херсонцям захотілося побачити справжній курган, то їм навіть із міста не треба нікуди їхати. Місцеві науковці стверджують: у Херсоні щонайменше 100 курганів були позначені на картах XIX сторіччя. Насправді їх, як припускають, утричі більше і лише п’ять із них досліджені, а 15 перебувають на обліку.
Кургани під ногами
Саме тому в Херсоні група ентузіастів взялася досліджувати старі карти, де позначено кургани, та відшукувати їх у сучасному місті. Мета цих науковців і дослідників – щоб ті поховання, що зараз опинилися під дорогами, забудовами, у парках були позначені та враховані у містобудівній документації та у майбутньому при розбудові міста були досліджені фахівцями.
«Є старі карти – так звана триверстовка Шуберта (військово-топографічна карта Російської імперії) і ще одна карта XVIII століття. На першій позначено у Херсоні 97 курганів, а на другій – ще 3. Наразі ж досліджено лише 5 із них. Більша частина опинилися під дорогами, будівлями, площами», - каже краєзнавець, завідувач сектору «Кам’янська Січ» Національного заповідника «Хортиця» Андрій Лопушинський.
Насипи курганів були зруйновані під час розбудови міста. Проте як припускають дослідники, цілком імовірно, є і вцілілі поховання. Мова, звісно, не про те, що зараз треба зносити будинки чи руйнувати дороги для проведення досліджень, але в майбутньому може з’явитися можливість ці кургани вивчити, кажуть науковці.
Херсонський Стоунхендж
Наразі ж місця, де колись були кургани, а нині, наприклад, площі чи пам’ятники, можна зробити локаціями для туристів. Такий собі херсонський Стоунхендж, ще один символ міста, що поєднає епохи і народи. Адже в одному кургані можуть бути поховання кількох народів та різних періодів, там знаходили спочинок люди з епохи бронзи та українські козаки, наприклад.
«Можна водити Херсоном екскурсії і розповідати про кургани – наприклад, був курган на центральній площі міста - площі Свободи. Або ще курган, який позначений на картах - на місці, де сьогодні постамент пам’ятника угорському поету Шандору Петефі», - каже археолог Сергій Нємцев.
Кургани «вписалися» у місто, бо їх побудова, так само, як і розбудова населеного пункту, залежить від рельєфу місцевості, каже архітектор Андрій Луцик. Тому не дивно, що саме там, де були кургани, з’являються площі, адже поховання були на підвищеннях.
До речі, курган на площі Свободи (там зараз адмінбудівля ОДА та облради), що також був позначений на старовинній карті, розкопали під час будівництва водопровідної мережі. Найцікавіший предмет із цього поховання – овальне блюдо з глини чорного кольору, воно зберігається в експозиції краєзнавчого музею, а на території Херсонської фортеці було знайдено скіфські стріли.
Дослідники вказують і на інші місця, де є кургани, частина з них постраждали під час будівництва мереж і будівель. Відомо, що у XIX столітті знаходили під час будівництва скіфські стріли, кам’яний молоток або сокиру. Краєзнавці кажуть, такі артефакти можна знайти і зараз на місцях, де були такі поховання.
Як пояснюють дослідники, на картах були позначені найвищі кургани. «Неможливо сказати, який курган уже зруйнований, а який ні. Якщо ми бачимо, що над ним стоїть п’ятиповерховий будинок з двометровим підвалом, то, швидше за все, могила могла бути зруйнована, хоча інколи поховання ще глибші, часом вони можуть бути на глибині і шість, і навіть дванадцять метрів», - каже Лопушинський.
Кургани - важлива частина культурного ландшафту Херсонщини, зазначають експерти. Наразі всі 5 досліджених курганів у Херсоні розташовуються за II Таврійським мікрорайоном. Два з них «врізали» у парк, а три менші розташовані метрів за 500 - навколо них сонячні електростанції, ця територія позначена як приватна власність. Проте це пам’ятки археології - вони захищені законом.
До речі, у парку місцевого університету планують здійснити реконструкцію кургану – саме такого, які були 3-4 тисячі років тому. Є ідея висадити зверху на реконструйованому кургані степові рослини - ковилу, дикі тюльпани.
Джерело – Вгору
