В Україні активно проводять реформи, але чи відчули українці ці позитивні зміни на собі. Експерти останнім часом усе більше говорять про те, що реформи активно рухались у перші роки після Євромайдану. Проте в 2016 році – зупинилися.
Після Євромайадну люди чекали на зміни, а Президент та парламент обіцяли їх втілити.
За реформами почали пильно стежити експерти.
"Ми мали імплементувати реформи в межах всіх там програм з Мвф, з Євросоюзом. Ми досить активно їх робили, були швидкі перемоги", – сказала керівник проекту Індекс моніторингу реформ VoxUkraine Тетяна Тищук.
Наприкінці 2016 року кредитори дали гроші і ситуація стабілізувалася – влада розслабилась.
"Ми можемо тільки говорити про те, чи в окремих напрямках ми пройшли точку неповернення, чи можливе повернення до того стану, який був фактично на початок 2014 року", – заявив доктор економічних наук, професор Ігор Бураковський.
Серед провалених реофрм, як вважають експерти, – земельна, приватизація великих підприємств, реформи служб безпеки та фіскальної. Усе це так і не втілили. Зокрема, жодне велике підприємство так і не передали від держави приватним інвесторам.
"Не було проведено за 4,5 років жодної великої приватизації, ми сподіваємось, що в грудні це буде з Центренерго. Ті люди, які контролюють потоки з державних підприємств і заробляють для власних політичних сил, і для себе особисто, на цих підприємствах – й далі продовжують це робити", – наголосив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Однією з причин, чому результатів немає, експерти називають час. Мовляв, влада взялася за тривалі реформи. І побачити їх результати ми зможемо згодом. Йдеться про медичну та пенсійну реформи. Лише уявіть, повноцінні результати змін у поліклініках і лікарнях українці відчують через 5 років.
"Вже якісь ключові зміни запущені. І чим більше зараз цій команді вдасться зробити, тим краще. Але, звісно, ця реформа також складна і також вона буде рухатися ще декілька років", – додала Тетяна Тищук.
А от що вдалося втілити чиновникам – це децентралізація, створення Системи держзакупівель, запровадити дерегуляцію - тобто скасувати низку дозволів для бізнесу та ліцензування деяких ліків. Провели і приватизацію малих підприємств, створили антикорупційні органи: НАЗК, НАБУ, САП. Щоправда до якості останніх є зауваження.
Та найголовніше, що повинна бути спадковість реформ. Влада, яку ми оберемо наступного року, повинна продовжити проєвропейський рух уперед, а не тиснути на гальма і втілювати популістські кроки. І не скасовувати хоча б те, що вже почало повільно, але набирати обертів.
Джерело – Вгору
