Уряд України затвердив нові критерії визначення ступеня ризиків для проведення державних перевірок підприємств. Про це повідомляє Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Як зазначають у відомстві, нові критерії дозволять проводити перевірки бізнесу в залежності від ступеня ризиків, не втручаючись при цьому в роботу підприємств без необхідності.
"Ми не хочемо, щоб перевіряючі органи постійно втручалися в діяльність підприємств, нишпорили по кутках, вимагали хабара за неіснуючі порушення. Ми хочемо, щоб перевіряючі ефективно запобігали трагедії, які є результатом недбалості. Тому ми перейшли до визначення ризикованості бізнесу. Якщо у бізнесу низька ступінь ризику – перевіряючий приходить до нього раз на п'ять років. Якщо висока – не частіше ніж один раз на два роки", – заявив перший віце-прем'єр, міністр економрозвитку і торгівлі Степан Кубів.
Перший заступник голови МЕРТ Максим Нефьодов також зазначив, що ризик-орієнтований підхід має на увазі перевірку тільки реальних ризиків діяльності.
"Ми акцентуємо увагу перевіряючих саме на тих об'єктах, діяльність яких несе найбільші ризики", – повідомив Нефьодова і додав, що вже функціонує в пілотному режимі Інспекційний портал – джерело відкритих даних про проведені перевірки і виявлені порушення, а також заплановані перевірки.
"73% перевірок знаходять сьогодні порушення і цей тренд є позитивним, оскільки ще недавно з багатьох напрямків порушення фіксувалися в 99% випадків", – уточнив Нефьодов.
Нові критерії визначення ступеня ризику торкнуться:
- освітньої діяльності, що підлягає ліцензуванню;
- електронних довірчих послуг;
- криптографічного захисту та технічного запису інформації;
- ядерної та радіаційної небезпеки;
- містобудівної діяльності;
- будівництва об'єктів середнього і високого класу наслідків;
- промислового вилову водних біоресурсів;
- оцінки відповідності вимогам технічних регламентів; використання об'єктів інтелектуальної власності;
- вивчення та використання надр.
"Очікуваним результатом впровадження таких змін стане перерозподіл зусиль контролюючих органів та більш ефективне використання ними своїх ресурсів, зниження тиску на бізнес, а також зменшення ризиків для населення та споживачів товарів і послуг", – резюмували в Мінекономрозвитку.
Джерело – Вгору
