З позицій доказової медицини вітчизняними і зарубіжними дослідниками доведено, що здоров'я новонародженої дитини визначається станом здоров'я матері, особливостями перебігу вагітності та пологів, фізіологічним перебігом неонатального періоду, оптимальною організацією надання спеціалізованої медичної допомоги вагітним, породіллям та новонародженим.
Серед причин смертності дітей раннього неонатального періоду синдром дихальних розладів посідає перше місце, вади розвитку — друге, внутрішньоматкова гіпоксія плода й асфіксія новонароджених — третє. Натомість вдвічі зменшились втрати новонароджених від пологового травматизму й гемолітичної хвороби новонароджених.
Здоров’я майбутньої дитини, як відомо, формується ще в період її утробного розвитку і значною мірою залежить від стану здоров’я жінки, особливостей материнсько-плодових взаємовідносин. Останнім часом збільшилася питома вага ускладнень вагітності і пологів, що зумовлено впливом несприятливих екологічних, медико-соціальних та біологічних факторів. Поза тим, більш ранньому виявленню захворювань плода та новонароджених посприяло впровадження в жіночих консультаціях, акушерських стаціонарах сучасних методів пре- й постнатальної діагностики, забезпечення відділень новонароджених кваліфікованими лікарями-неонатологами, діагностичним та лабораторним обладнанням. Сучасна анестезіологія, реанімація та інтенсивна терапія дали змогу розширити можливості хірургічної корекції численної патології, виконувати складні органозберігаючі і відновні операції, успішно виходжувати дітей з тяжкими гострими і ускладненими процесами в грудній та черевній порожнині. Поліпшилася підготовка лікарів-неонатологів, що важливо з огляду на чітко встановлену залежність між рівнем кваліфікації медичного персоналу та кількістю виявлених захворювань у новонароджених перших семи діб життя. Завдяки впровадженню сучасних методів діагностики та лікування плода і новонародженого в перинатальний період перинатальна смертність знизилася, попри значне зростання виявлених захворювань у новонароджених в цілому.
На розвиток перинатальної патології найбільше впливають екстрагенітальні захворювання матері (хвороби внутрішніх органів, які діагностують майже у більшості вагітних) і акушерські ускладнення (пізні гестози, недоношеність, порушення скорочувальної функції матки, ізоімунної сенсибілізації тощо). Безумовно, розвиток плода і стан новонародженого порушуються при захворюваннях серцево-судинної системи, нирок, цукровому діабеті, анемії, гострих та хронічних інфекціях матері.
Важливе значення у профілактиці перинатальної патології має прогнозування її виникнення і розробка критеріїв ранньої діагностики порушення стану плода і розвитку новонародженого. Вже сьогодні у повсякденній практиці широко застосовують математичні моделі й алгоритми прогнозування перинатальної патології при вадах серця у вагітних, гіпертонічній хворобі, оперованому серці, хворобах печінки, нирок, цукровому діабеті, анемії, нейроциркуляторній дистонії, звичному невиношуванні та пізніх гестозах. На основі морфологічного, гістохімічного і біохімічного досліджень маркерів плаценти розроблені критерії, які дозволяють прогнозувати стан новонароджених.
Комплексний метод оцінки стану плода з урахуванням терміну гестації, який включає клініко-генеалогічний аналіз, ультразвукове дослідження, зокрема доплерографію, плаценто- і фотометрію, кардіоторакографію з використанням функціональних проб, амніоцентез із подальшим кардіоцитологічним, біохімічним, ендокринологічним, імунологічним і гістохімічним дослідженням навколоплідних вод, імуноферментне визначення утробної інфекції, дозволив підвищити якість діагностики та її високої імовірності проти тих випадків, коли кожний із цих методів застосовується окремо.
Отже, головне завдання, яке ставлять перед собою лікарі-неонатологи і педіатри, - це встановлення діагнозу дитині ще до її народження та диференціація несумісних з життям аномалій і спадкових захворювань із вадами, які підлягають корекції. У першому випадку доцільним є переривання вагітності, в другому – забезпечення кваліфікованого нагляду спеціалістами відповідного профілю та надання спеціалізованої допомоги після народження.
Джерело – Вгору
