Успіх пенсійної реформи – це рівень заміщення трудових доходів пенсією. Якщо якась країна заміщує пенсію на 93% і людина отримує в середньому стільки ж, як під час роботи – то це однозначно успіх.
Про це розповіла Галина Третьякова, генеральний директор Української федерації убезпечення. До лютого була головою громадської ради при Пенсійному фонді України, передає zik.ua.
«У країнах, де дохід ВВП на душу населення менше, ніж $25 тисяч, запустити накопичувальний рівень пенсійної реформи не вдається. Це те, що маємо у нас. Українці не знають інших методів накопичення, крім міняти гривні на долари. Їм мало розповідають про фінансові установи. Водночас, у нас вже зараз працюють більше 40 недержавних пенсійних фондів та 32 компанії страхування життя. Українці мають навчитися відкладати гроші на старість, а держава – захистити їхнє право власності», – говорить Галина Третьякова.
У країнах Балтії, Східної Європи накопичувальна система не виправдала сподівань.
«Польща, не маючи достатнього ВВП на душу населення, запустила накопичувальний рівень. Після більш, ніж 10 років функціювання кількість внесків зменшилася до 2%. Але потужно почав зростати третій рівень пенсійної реформи – добровільне накопичення. Другий рівень був використаний, щоб запустити третій. Сьогодні сума солідарного, другого маленького обов’язкового і великого добровільного дає хороші результати. Також Польща отримала Варшавську фондову біржу – джерело інвестицій. Почала розвиватися економіка. Зросли зарплати, відрахування в солідарну систему», – каже генеральний директор Української федерації убезпечення.
Солідарна пенсійна система має багато мінусів.
«Єдиний соціальний внесок не компенсує всіх витрат. Ми дотуємо Пенсійний фонд за рахунок інших доходів. Другий мінус – високе навантаження на населення у вигляді прямого податку. Третя вада – держава може міняти правила гри як захоче. Наприклад, змінює формулу обрахування пенсій або коефіцієнт ваги страхового стажу – як в жовтні 2017 року», – додала експерт.
Джерело – Вгору
