На жаль, зараз про реформи можна значно більше почути, ніж побачити їх результати, а тим більш — відчути їх.
Але й кожна розмова про реформи врешті-решт зводиться до пошуку відповіді на питання - чому проголошені після революції Гідності перетворення у житті нашої країни схожі на імітацію реформ.
І проведена коаліцією громадських організацій Реанімаційний Пакет Реформ громадянська асамблея “Smart реформи”, яка нещодавно відбулася у Києві, згідно з задумом організаторів, мала стати майданчиком для обговорення перебігу реформ. Але більшість виступів були присвячені тому, що перешкоджає реальним змінам на краще.
Навіть виступи закордонних дипломатів, зазвичай щедрих на комплементи та мотивувальні пасажі, були дуже стриманими і містили нотки занепокоєння.
“Якщо українці бачать перед собою перспективу сильної, успішної України, необхідно завершити впровадження реформ, які почалися в 2014 році”, - сказала Посол США в Україні Марі Йованович.
У своїй промові вона намагалася бути оптимісткою щодо реформ в Україні, але при цьому натякала, що було б бажано вже бачити їх вагомі результати.
Голова представництва ЄС в Україні ХюгМінгареллі почав виступ із дуже щедрого компліменту:
“Те, що було зроблено в цій країні за чотири роки, - безпрецедентно. Я не знаю жодної іншої країни у Європейському Союзі чи поблизу від ЄС, де за чотири роки було стільки важливих реформ”.
Але чим більше він говорив, тим більше було зрозуміло, що людина, яка, по суті, говорить від імені європейських донорів, які профінансували реформи в Україна вже не одним мільйоном євро, висловлює величезне занепокоєння і певною мірою — розчарування.
Так, ХюгМінгареллі говорив, що чотири роки тому ніхто не міг би сказати, що Україна більше не потребуватиме імпорту російського газу, що банківський сектор в Україні буде очищений від сумнівних контор, що будуть ухвалені нові закони і нові інституції для боротьби з корупцією.
Але разом з тим він зазначив, що зараз реформи викликають значно більше проблем, ніж приносять успіхів. Зокрема, сказав, що гальмування процесу створення єдиного державного регулятора у енергетиці ось-ось зведе нанівець усі зусилля реформаторів у цій галузі. Також зазначив, що повна відсутність реформування у сфері земельних відносин, мораторій на продаж сільгоспземлі і домінування в аграрному секторі таємних латифундистів стають на заваді виходу України до держав-лідерів у виробництві сільгосппродукції.
Тут буде доречно згадати і волання деяких депутатів Херсонської облради про “неприпустимість продажу рідної української земельки”. Переважно це депутати від ВО “Батьківщина”, серед яких є і серйозні фермери, які, здавалося б, повинні бути зацікавленими у формуванні цивілізованого ринку землі. Тому, може, і не дуже безпідставні припущення про те, що сотні тисяч гектарів землі обробляється “втемну”, і саме тим людям, які мають з цього зиск, земельна реформа дуже не до вподоби.
Голова представництва ЄС в Україні також застеріг стосовно можливого приходу до влади в Україні популістів, які на наступних президентських і парламентських виборах будуватимуть свої кампанії на критиці влади. А критикувати її є за що.
Виступи вітчизняних експертів були значно жорсткішими, ніж виступи закордонних гостей. Зокрема відомий соціолог Ірина Бекешкіна, директорка фонду “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, розповіла, що за даними опитування, проведеного її організацією, 77% респондентів вважають, що жодну з реформ, які проводяться в Україні, поки що не можна назвати успішною.
“40% опитаних вважають, що в сфері реформ нічого не робиться, а 30% респондентів вважає, що зроблено приблизно 10%", - розповіла Ірина Бекешкіна.
Найбільш успішною реформою згідно з результатами опитування стала децентралізація.
Але тут варто зазначити, що у цієї реформи є й, так би мовити, зворотній бік. І це дуже яскраво ілюструється ситуацією на Херсонщині. В нашій області децентралізація, створення об’єднаних територіальних громад (ОТГ) посилено просувалися обласною владою, але успішно пройшли лише у тих районах, де вона (обласна влада) має суттєвий вплив (Білозерський, Олешківський, Голопристанський), та у тих, де немає яскраво виражених інтересів конкретних політичних та бізнесових кіл (Великоолександрівський, Чаплинський, Каланчакський, Високопільський, Горностаївський, Іванівський...). А ось там де є формальні чи неформальні “господарі району” або є неподілені “ласі шматки” (наприклад, земля на узбережжі), реформаторські зусилля обласної влади не призвели ні до чого. Це — Генічеський, Скадовський та Бериславський райони, де про децентралізацію навряд чи проведуть навіть у середньостроковій перспективі. Є й райони, де децентралізація проходить дуже болісно, з конфліктами між новоствореними ОТГ і районною радою (Каховський район).
Тому якщо спроектувати перебіг такої на перший погляд успішної реформи як децентралізація на нашу область, ситуація виглядає дуже, м’яко кажучи, неоднозначною.
За словами Ірини Бекешкіної, найнеуспішнішою реформою українці вважають боротьбу з корупцією (при тому, що 60 % опитаних вважають боротьбу з корупцією найпріоритетнішою для України реформою). Не погодитися з цим не можна.
До речі, з трибуни цього форуму іноземні дипломати зверталися до української влади з вимогою припинити тиск на незалежні антикорупційні структури, зокрема — на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ).
Але те, що у нас у такій життєво важливій сфері як боротьба з корупцією, не все гаразд, було ясно і раніше. Наявність проблем визнають і у самому НАБУ.
Наприклад, на конференції “Регіональні аспекти протидії корупції у розслідуваннях НАБУ”, яка відбуласяв Києві 7 грудня, співробітники цієї організації казали про десятки розслідуваних справ, які вже передані у суди, але там застрягли. Зокрема, по Херсонській області це справа про завдання багатомільйонних збитків ПАТ “Херсонська ТЕЦ” (перебуває у Херсонському міському суді з 27 вересня) і справа про хабарництво прокурора Каховської місцевої прокуратури (розглядається судом з 24 квітня).
Співробітники НАБУ вважають, що гальмування розгляду у судах корупційних справ — одна з підстав для створення Антикорупційного суду, чого, до речі, вимагають і європейці.
Віталій Шабунін, голова Центру протидії корупції, у своєму виступі висловив думку про те, що боротьба з корупцією стала настільки небезпечним заняттям, що займатися цим на регіональному рівні іноді не варто. Він закликав громадських діячів з регіонів звертатися до його центру у разі необхідності оприлюднити те, що вони “накопали” у себе.
Напевне, Шабунін у чомусь має рацію, бо громадські діячі з регіонів, які брали участь у асамблеї “Smart реформи”, казали, що не відчувають себе у безпеці. І серед структур, які влада використовувала проти активістів, згадували і комунальні муніципальні варти. Наприклад, у деяких містах варту виставляли “охороняти громадський порядок” у місцях, де проходили протести мешканців проти незаконної забудови.
Нагадаємо, міська влада Херсона теж настирливо намагається "протягнути" через міськраду створення і у нашому місті муніципальної варти. І у громадських діячів теж є певні побоювання, що вона може перетворитися на "кишенькову армію", яка обслуговуватиме інтереси певного кола людей.
Віталій Шабунін, на жаль, тільки легко натякнув на те, що в Україні немає такого необхідного кожній країні важеля для боротьби із зловживанням влади як реальна і дієва опозиція: голова Центру протидії корупції порадив громадським активістам, які бажають максимально брати участь у зміненні країни, йти у політику. Щоправда, поки що є й така проблема, як спроби нашої влади маргіналізувати будь-яку опозицію, оголосити її “рукою Москви”.
І зараз ми маємо, так би мовити, лише неполітичну опозицію до влади — громадських активістів. Вони роблять багато, але не усе можуть.
А влада поки що робить усе для того, щоб про реформи в Україні якщо сказати коротко, то, напевне, найбільш доречним буде перефразувати відому цитату про ховрашка з комедії “ДМБ”: “Ти реформи бачиш? - Ні. - І я не бачу, але вони є”.
${gallery:0dc87dd646194edca6fd162823618411}
Джерело – Вгору