Безумовно, головною подією минулого тижня став вибух артилерійських складів під Винницею, що є одними з найбільших в Україні. Масштаби катастрофи ще слід виявити, проте вже зараз можна точно сказати: ця подія мала у суспільстві "ефект бомби, що розірвалася". Звісно, одразу ж послідувала передбачувана реакція порохоботів у стилі "це все рука Кремля" (на думку Ю. Бутусова та компанії) чи "гусари, мовчати!" на адресу тих, хто засумнівався у версії про таємні безпілотники та диверсантів. Проте дуже скоро сам Головний військовий прокурор офіційно був змушений спростувати цю теорію через її неспроможність на фоні все нових і нових подробиць. Одна з них – "обмовка" радника Порошенко, Юрія Бірюкова у Фейсбуці. Можновладець, затято заперечуючи версії халатності та умисного підпалу, при цьому чесно заявляє про недостатнє фінансування живучості арсеналу: "У 2017 році виділили 6 мільйонів, а після Балаклеї з резервного фонду мали були б виділити ще 19 мільйонів. Проте поки що з них дозволили освоїти лише 11 мільйонів…". Додати до цього некомпетентність генералів, про яку давно вже всім відомо, і причина постійних підривів стає зрозумілою. У той же час, усе більшої популярності набирає версія із "замітанням слідів" перед ревізією, як у відомій кінокомедії – "Красти нічого не потрібно, усе вже вкрадено до нас!". Вона пов'язана зі скандальною доповіддю міжнародної правозахисної організації Amnesty International, у якій зазначається, що ми постачаємо зброю до Південного Судану із порушенням Договору про торгівлю зброєю! Це підтверджують і поляки (Wirtualna Polska: Польска зброя, продана до України, опинилася в Африці). Суть версії така: варто лише правозахисникам опублікувати доповідь, що підриває репутацію Києва у світі, як майже одразу ж підривається склад. Підозріло, чи не так? До речі, постачання до Південного Судану (яких нібито не було) одразу після катастрофи все-таки були визнані і заборонені на офіційному рівні, проте Турчинов заявив, що він не бачить у цьому нічого протизаконного! Тим не менш, все вищезазначене – це лише мала частина негативних наслідків від вибуху. Ще гірше інцидент може позначитися на безпеці держави. І справа не лише у зниженні боєздатності ЗСУ через втрату набоїв, яких розірвалося більше, ніж було потрачено за три роки в АТО. Більш небезпечна сама тенденція: Сватово, Балаклея, Маріуполь, Калинівка…Спрацьовує відомий логічний принцип – "Один раз випадковість, другий – збіг, третій - закономірність". Схоже, що стан безпеки арсеналів настільки сумний, що жоден з нас не застрахований від подібних випадків. А що, як наступного разу "рвоне" склад із хімічними боєприпасами? Це може стати катастрофою не лише для нас, але й для сусідніх країн… Якщо влада не візьметься серйозно за вирішення цієї небезпечної проблеми, це може почати робити Захід. Бо Брюсселю, на відміну від нашого керівництва, не байдужа безпека своїх громадян. У кращому випадку, ЄС в ультимативній формі примусить наше керівництво ліквідувати цю загрозу, нехай навіть шляхом повної утилізації боєзапасів на складах. У гіршому випадку – підніме питання про передачу контролю над складами під зовнішнє управління, якщо бовдури з Генштабу та влада не справляється із цим! Зниження боєздатності армії через втрату боєприпасів, ймовірність зовнішнього тиску і навіть зовнішнього контролю над нашою зброєю – усе це загроза державному суверенітету України. Не кажучи вже про загрозу життям та майну тисяч українців. Чи розуміють вони це на Банківській? Хочеться у це вірити…
Джерело – Вгору
