У Харкові о 09:00 19 грудня, під час щоденного вшанування пам'яті загиблих внаслідок збройної агресії Росії проти України, напали на ветерана з Херсонщини Олександра Сидоренка. Він намагався зупинити рух машин для хвилини мовчання. За словами потерпілого, один з водіїв спочатку наїхав на нього, а потім вдарив і втік. Чоловік написав на водія заяву до поліції.
Про це Олександр Сидоренко розповів Суспільне Харків.
За словами ветерана, він зупинився на дорозі під час хвилини мовчання й вирішив зупинити потік машин для вшанування пам'яті загиблих військових, але один з водіїв здійснив наїзд. У відповідь на це Олександр стукнув по його машині.
"Він вийшов, я думав, що буде розмова. Ми ж цивілізовані люди, спочатку спілкуємося, а потім вирішуємо якось по-іншому питання. А я бачу, що він йде агресивно. Він підійшов і просто зі старту мене вдарив. Я міг би дати опір, але хвилина мовчання і плюс на дорозі, я не став", — розказав Олександр Сидоренко.
Зі слів Олександра, після цього нападник втік. Від удару на голові ветерана залишилася гематома.
Олександр Сидоренко викликав поліцію та написав заяву на водія, який його вдарив.
"Вони прийняли заяву, дали мені номер, який пройшло фактично день-два. Почекаю, потім напишу, звернусь до них, чи знайшли того водія, провели з ним роботу", — каже ветеран.
Суспільне Харків звернулися до поліції із запитом про правову кваліфікацію дій ветерана та водія, наявність заяви та юридичні підстави для зупинки транспорту під час загальнонаціональної хвилини мовчання.
"Друзі, ви тут втрачаєте людей, мирних і військових, у вас тут фронт за 30 кілометрів. І ви не можете бути об'єднані? Розумієте, наскільки легко в сучасному світі віддати хвилину свого будення? Це абсурд", — каже ветеран.
Якщо я своїм вчинком хоч трохи привернув увагу харків'ян до хвилини мовчання, то, напевно, я свого результату досягнув.
Ексвійськовослужбовець розповів, що він родом з Олешок Херсонської області, у Харкові навчався та складав присягу. У перший день повномасштабного вторгнення разом із сім'єю виїхав до Черкаської області. Відправивши родину з трьома дітьми за кордон, вони з братом добровільно вступили до лав ЗСУ.
"Я служив у 4 окремій танковій бригаді, відслужив рік і звільнився за сімейними обставинами у званні капітана медичної служби. Очолював медичну службу в першому танковому батальйоні. Брав участь в контрнаступі в Куп’янську, Дворічній.", — каже ветеран.
Джерело – Суспільне
