Вже майже рік минув відтоді, як безвісти зник Андрій Дубущак — житель села Новоолексіївка Генічеського району на Херсонщині. Чоловіка окупанти затримали в російському Таганрозі. Його родина не має жодної інформації про його місцеперебування.
Про це повідомляє "Кримськотатарський ресурсний центр"(КРЦ).
Як розповіла менеджерка Кримськотатарського Ресурсного Центру Зарема Барієва, цей випадок лише один із десятків подібних зафіксованих за роки окупації Криму.
"Тільки за даними Центру за період окупації Криму 29 осіб стали жертвами насильницьких зникнень, з яких 18 – це представники корінного кримськотатарського народу", — зазначила правозахисниця.
Вона додала, що після початку повномасштабного вторгнення на гарячі лінії КРЦ щодня надходили дзвінки від рідних викрадених людей. Частину з них утримували у підвалах, катівнях або у створеному окупантами СІЗО на Чонгарі.
Зарема Барієва також наголосила, що уявлення про те, нібито на окупованих територіях залишилися лише колаборанти, є хибним. За її словами, сотні тисяч українців не можуть виїхати через фінансові труднощі, стан здоров’я, необхідність доглядати за рідними або небажання покидати власну домівку.
Правозахисниця говорить, що Андрій Дубущак народився в Генічеську, але жив у Новоолексіївці. Тут створив сім’ю, побудував дім і виховував чотирьох дітей, троє з яких неповнолітні. Попри вмовляння знайомих виїхати, Андрій вирішив залишитися вдома.
Він працював таксистом і займався пасажирськими перевезеннями. 15 листопада 2024 року чоловік зник безвісти у Таганрозі, прямо в будівлі СІЗО, пише КРЦ.
"Як таке може бути? Запросто — це ж Росія, і там таке трапляється постійно", — говорить Барієва.
Андрія затримали, коли він повертався із Варшави через Мінськ, Ростов і Маріуполь. Востаннє він телефонував своєму 76-річному батькові, повідомивши, що їх із напарником затримали на пункті пропуску "Мангуш" і відправляють до СІЗО Таганрога на 14 днів, йдеться на сайті КРЦ.
Барієва говорить, що за словами напарника Руслана, їх спочатку тримали в одній камері, потім розділили й повели на поліграф. Після допиту, він каже, що "на Андрієві не було обличчя". Згодом працівниця ізолятора повідомила, що Дубущак "отримав свої речі й вийшов", але за воротами його ніхто не бачив.
У Таганрозі рідні отримали лише одну відповідь: чоловіка "відпустили". Пошуки в окупаційних органах Генічеська також не дали результату. Доля Андрія Дубущака досі невідома, додала правозахисниця.
"За нашою інформацією, його затримали за підозрою у причетності до так званої "справи батальйону ім. Номана Челебіджіхана". Уже майже рік від рідних приховують будь-які відомості про нього", — говорить Барієва.
Вона наголосила, що подібні випадки мають системний характер, і кількість людей, які зникли безвісти на окупованих територіях, може бути значно більшою.
Джерело – Суспільне