Томас і Стівен — добровольці з Колумбії. Вони військовослужбовці 34 окремої бригади берегової оборони 30-го Корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ. Мають псевдо "Aaron" та "Vedsaga". З липня 2025 року виконують бойові завдання на Херсонському напрямку. Військовослужбовці розповіли про службу, знайомство з українськими національними традиціями й стравами та чи планують лишитись в Україні.
Томас, на псевдо "Aaron" та Стівен на псевдо"Vedsaga" — з Колумбії. Вони морпіхи 34 окремої бригади берегової оборони, яка дислокується на Херсонщині. Говорять, що приїхали в Україну підтримати українців у боротьбі за незалежність і територіальну цілісність.
"Я воюю на боці українців, через несправедливість. Мені не подобається коли вбивають мирне населення. І я не зміг з цим жити й тому приїхав в Україну допомогти", — пояснив Стівен.
Він говорить, що раніше думав, що в Колумбії дуже важка війна, але в Україні зрозумів, що тут важче.
"У Колумбії ми воюємо проти банди, а тут ми воюємо проти дронів та артилерії", — говорить Стівен.
Стівен "Vedsaga" — професійний військовий. Його побратим Томас, на псевдо "Aaron" – у Колумбії працював поліцейським, займався криміналістикою. На Херсонському напрямку вони з липня 2025 року. До цього, у складі 36 окремої бригади морської піхоти воювали на Харківському та Курському напрямках.
"Я воював на Курському напрямку. Важко було. Дуже багато українських побратимів загинуло. Якщо порівнювати Курський напрямок з Херсонським, тут багато роботи треба відпрацьовувати. Був на островах. Останній раз був аж майже три місяці", — говорить Томас.
До повномасштабного вторгнення колумбійські добровольці в Україні не були. Зараз знайомляться з культурою та традиціями країни. Коли мають відпустку, говорять, намагаються подорожувати Україною і відвідувати різні міста
"До повномасштабної війни я знав про Україну, що це за країна. Оскільки саме Україна більше всіх в мою країну завозила насіння і борошно. Україна — дуже чудова країна. Тут чудові дівчата. Херсонщину треба звільняти якнайшвидше", — каже Томас.
Українською мовою хлопці поки не говорять, але намагаються вивчити.
"Вивчаю потроху українську мову. Українці мені в цьому допомагають. Вже кілька слів знаю — "Я тебе кохаю", "чудово", "дякую", — розповів Томас.
"Українська важка, але завдяки допомоги українців, справляюся. Це мене мотивує. "Я тебе кохаю", "кохана", "бажаю тобі гарного дня", "добрий день", — називає слова й фрази, які вже вивчив, Стівен.
Сподобались колумбійцям і національні українські страви.
"Борщ спробував перший раз в Україні. На островах їли сало. Це щоб бути ситим. Ще подобаються вареники. Різниця в їжі велика. У своїй країні ми їмо багато бананів, змій та маленьких крокодилів", — говорить Томас.
В Україні військовослужбовці зустріли своє кохання. Тому, розповідають, планують тут залишитися.
"Дуже подобається Україна, хочу тут залишитися. У мене тут дівчина. Якщо дозволять і далі тут бути, то продовжу служити в ЗСУ. Подобаються українці, вони сильні й сміливі", — говорить Стівен і додає, — "Впевнені, Україна переможе. Будемо воювати до кінця".
Джерело – Суспільне