На Херсонщині у 2025/2026 навчальному році працюватимуть 170 закладів загальної, 18 — фахової передвищої та 13 — вищої освіти. Навчання відбуватиметься здебільшого у дистанційному форматі. З усіх шкіл області вісім працюватимуть у змішаному форматі.
Дев'ятикласниця Віра Колесніченко — учениця Херсонської школи № 47. Навчальний рік дівчина та її однокласники розпочали в онлайн-форматі.
"Мені зручно навчатися онлайн, бо саме завдяки онлайн-навчанню я навчилася планувати свій час, працювати в зручному для мене режимі та здобувати саме якісну для мене освіту", — говорить дівчина.
Цьогоріч у школі №47 навчатимуться 339 учнів, 20 із них — першокласники, розповіла директорка закладу Вікторія Хамзаєва.
"Батьки зараз надають перевагу офлайн навчанню шестирічкам. Для діток це соціалізація, й ми не забуваємо про психологічний чинник. Але найбільшу проблему ми вже подолали. Ми зберегли школу та учнівський контингент", — каже директорка школи.
Будівля закладу тричі була під обстрілом російських військових, говорить директорка.
"В основному — це вибиті вікна та двері. Також пошкоджені дах у холі та стелі. Є невеликі пошкодження спортивної зали та штучне покриття на футбольному полі. Але обладнання ми зберегли: і будівля, і шкільне подвір'я чекає на дитячий гомін", — говорить Вікторія Хамзаєва.
Цього навчального року 45 шкіл і 70 дитячих садків Херсонської громади працюватимуть у дистанційному форматі, розповіла начальниця управління освіти Херсонської міської ради Наталя Журженко. У новий навчальний рік вступлять 20 тисяч школярів і майже 5 тисяч дошкільнят.
"923 першокласники сядуть за умовні парти в цьому навчальному році. Поки що Херсонська громада не відчуває браку вчителів. Водночас рух вчителів почався, тому що люди, які виїхали з громади через безпекову ситуацію, вони шукають собі можливість, де вони можуть прилаштуватися на час бойових дій за межами Херсона", — розповіла Наталя Журженко.
Станом на 1 вересня 20205 року у Херсонській громаді через обстріли армії РФ пошкоджені 140 закладів освіти, дев'ять з них — зруйновані повністю, говорить Журженко.
Один з навчальних закладів у Херсонському районі другий рік поспіль працюватиме у змішаному форматі. Класна керівниця четвертого класу Альона Воропай говорить, для дітей і вчителів офлайн спілкування важливе.
"Дуже добре, що нам допомогли облаштувати наше бомбосховище. Діти повинні бути у суспільстві, тому що є онлайн, але спілкування, і як вони себе ведуть — це найголовніше", — говорить Альона Воропай.
"Минулого року станом на 5 вересня в нас було 877 дітей. У цьому році — 802 дитини. Кількість вчителів практично залишається на рівні. У цьому році в нас є молода, нова вчителька англійської мови", — каже начальниця відділу освіти сільської ради Галина Клевак.
Навчальний рік на Херсонщині стартував для 170 закладів загальної середньої освіти. Чотири школи призупинили навчальний процес, говорить начальниця управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації Олена Данилова.
"Мережа закладів освіти зазнає у нас змін, бо зменшується кількість учнів. В цьому навчальному році — на п'ять тисяч дітей. Учнівський контингент складає 51 117 дітей. Серед здобувачів освіти, які проживають за кордоном, це 23 295 учнів. На ТОТ перебувають 8 593 дитини, і 9 854 учнів мають статус внутрішньопереміщених осіб", — каже Олена Данилова.
Тенденція до зменшення кількості учнів спостерігається і за кількістю першокласників. В області цьогоріч 2331 першачок, це на 650 менше ніж торік, говорить начальниця управління освіти і науки ХОДА Олена Данилова.
"Цьогоріч ми плануємо з 1 вересня запустити вісім шкіл в змішаному форматі порівняно з п'ятьма торішніми. Торік п'ять працювало. І за парти з 1 вересня в змішаному форматі сяде трошки більше, ніж 1200 дітей. Три укриття відкриваємо з 1 вересня, ще три укриття будуть відкриті до кінця навчального року", — розповіла вона.
Також у Херсонській області працюють 18 закладів фахової передвищої освіти — три релоковані, 15 — у дистанційному форматі, говорить Данилова. Виконувач обов'язків директора Бериславського медичного фахового коледжу Роман Запорожець розповів, навчальний заклад тимчасово переміщений до Кривого Рогу та працює дистанційно.
"Загальний контингент коледжу складає 440-460 людей, тобто залежно від навчального року, але такі показники ми мали й до початку війни. Також працює стабільно у нас відділення післядипломної освіти, всі структурні підрозділи збережені, всі люди працюють й студенти навчаються. Набір триває до 15 жовтня, тому ми прогнозуємо, що 145-150 студентів ще будуть дозараховані в додаткову сесію, тому що є охочі", — говорить він.
Проблемою для херсонських коледжів є набір учнів на базі дев'ятого класу, говорить Роман Запорожець.
"Дуже багато дітей з Херсонщини перебувають за кордоном. Багато з них ходять там до шкіл, тому вони не можуть поєднувати. Також проблема у тому, що діти, які разом з батьками переїхали до безпечних регіонів нашої держави, починають вибирати навчальні заклади, які працюють в очному форматі. Що стосується бази 11 класів, все стабільно, ми набираємо повний ліцензійний набір. Цьогоріч вперше у нас вісім студентів пішли на практику за кордоном: у Польщі, Німеччині та Ірландії. Вони здійснювали практикування при центрах наших біженців", — говорить він.
За інформацією обласного управління освіти та науки, також на Херсонщині функціонує 13 закладів вищої освіти. З них 10 — релоковані у більш безпечні регіони, один – у стані припинення діяльності та два залишаються на території області. Віталій Гудь цьогоріч першокурсник Херсонського національного технічного університету за спеціальністю "автоматизація та робототехніка"
"Всі лекції зберігаються в порталі, нам можна буде в будь-який момент передивитися. Я якраз на роботі, то мені цей варіант підходить. Очікую щось цікаве, щось таке, щоб не було нудно. Активності, взаємодії з одногрупниками, з викладачами, якісь інтерактиви, може якісь вебінари", — каже Віталій.
Кількість студентів у Херсонському національному технічному університеті, порівняно з періодом до початку повномасштабного вторгнення, скоротилась, розповіла ректорка Олена Чепелюк. Навчання у закладі відбуватиметься в онлайн форматі.
"Набір першокурсників є викликом для будь-якого університету, тим більше для релокованого. Але ми постійно тримаємо зв'язок зі школярами, особливо зі школярами Херсонщини. Щодо молоді із Херсонщини, для нас вона є пріоритетною, тому що ми дуже хочемо повернутися в Херсон. Дуже хочемо відбудувати наше місто, і розуміємо важливість повернення молоді в Херсон", — розповіла ректорка вишу.
Джерело – Суспільне