Херсонець Микола Криворученко воював у складі 13-ї бригади "Хартія" Національної гвардії України. Він не встиг побачити сина, який народився через 20 днів після його загибелі.
До Сил оборони України Микола приєднався навесні 2024 року. Він загинув 1 квітня 2025 року на Харківському напрямку внаслідок атаки російського FPV-дрона, говорить дружина бійця Дар'я Медведок-Криворученко.
"Мені дуже болить серце за нашого другого синочка. Дуже шкода, що він не відчує, як тато його любить. Дуже болить, що він буде бачити і знати про свого прекрасного тата тільки зі слів. Так не має бути", — каже Дар'я.
Данило народився 21 квітня 2025 року. Його батько, військовослужбовець Микола Криворученко, загинув на Харківському напрямку за 20 днів до цього.
"Кожен раз коли відкривались двері палати, я очікувала, що зайде мій чоловік. Хоча я вже попрощалась з ним. Поїхала в Херсон вагітною, але я не могла не попрощатися. Я їхала з великим букетом білих троянд і не могла зрозуміти, як і чому я йому везу квіти. Хоча завжди він мені дарував квіти", — говорить вона.
Микола приєднався до Сил оборони України у квітні 2024 року. Воював у складі 13-ї бригади "Хартія" Національної гвардії України на Донеччині та Харківщині. Наприкінці березня 2025 року Микола планував поїхати до родини. Але довелось відкласти відпустку через ситуацію на фронті. Востаннє Дар’я говорила з чоловіком телефоном увечері 31 березня. Наступного дня, внаслідок атаки російського FPV-дрона, Микола загинув. Це сталось на Харківському напрямку. Йому було 34 роки.
"Чоловік їхав на виїзд поміняти хлопців з позиції. Він як водій був за кермом. До них у машину врізався FPV-дрон, пробив дах і одразу прямо на мого чоловіка поцілив", — розповіла дружина.
Дар’я пригадує, як разом з сином Григорієм проводжали Миколу після відпустки. Тоді родина приїхала на вокзал, і чоловік з сином йшли за руку. Жінка зупинилась, зняла їх на відео зі спини, як вони йшли.
"Я написала слова на відео, що я нічого не можу зробити, окрім того, як його відпустити, не знаючи, куди він їде, але з великою надією на те, що одного дня це закінчиться і нам більше не доведеться прощатися. Знаєте, ми були впевнені, що разом дочекаємося, коли це закінчиться і ми будемо разом жити наше життя у Херсоні з нашими хлопчиками", — говорить Дар'я.
Побачити сина Данила Микола не встиг. Про вагітність, говорить Дар’я, розповіла спілкуючись по відеозв’язку. Цей факт тримали у секреті. Рідним повідомили у день народження Дар’ї.
"Це одна з тих речей, які я завжди намагалась в посилочці з чимось солодким. Бо Коля у мене дуже любить солодке. Це те, що я вклала коли ми вже знали про вагітність. Він дуже класний, він з тих чоловіків, які — опора, надійне плече. Робив заради нас, заради сім'ї. І, знаєте, тільки найкращі чоловіки отримують підвищення до тата, це справді так", — каже вона.
Микола закінчив Херсонський гідрометтехнікум. Разом із батьком займався ремонтом та продажем автомобілів. Дар’я розповідає: вони познайомились восени 2018 року. Три роки зустрічались, збудували дім. Микола майже все в оселі робив власноруч: навчився заливати підлогу, класти плитку, накривати дах. Одружились вони у вересні 2021 року.
"Я в кожній людині досі шукаю його. Здається, наскільки психіка старається допомогти якось вижити. Я просто думаю, що він на виїзді й просто немає довго зв'язку, але я чекаю. Хоча я знаю, де він тепер лежить", — розповіла Дар'я.
Миколу Криворученка поховали у Херсоні. Рідні розпочали збір підписів під петицією про присвоєння йому звання "Героя України" посмертно.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне