Щодня в Херсонській дитячій обласній клінічній лікарні медики рятують життя дітям, які отримали поранення через російські обстріли. Зараз деякі відділення закладу працюють в укритті, під землею. Попри емоційну виснаженість та постійні загрози, лікарі та медсестри цілодобово надають допомогу найменшим та найважчим пацієнтам.
Емоційне та моральне навантаження на медиків
Ірина Мещеряк — медсестра. Працює у відділені анестезіології. За її словами, останні три роки важко працювати через моральну складову. Доводиться рятувати дітей з такими травмами, з якими за 16 років роботи не стикалася.
"Основну частину робочого часу ми проводимо в укриттях, в підвалах і в забитій операційній. Рятуємо найменших наших пацієнтів. Емоційно найбільше вражають мінно-вибухові травми. Раніше з подібними травмами були пацієнти після ДТП. Але порівняно з тим, що було раніше, зараз дуже важкі травми в дітей після обстрілів. І не лише фізично, а й морально важко. Були ситуації, коли діти втрачали своїх батьків, не знаючи про це, і залишалися інвалідами. Емоційно — це дуже важко", — зізнається Ірина Мещеряк.
Медсестра розказує, найбільше її вразила історія дівчинки з Чорнобаївки, яка разом із матір’ю потрапила під обстріл. Дитину врятували, матір загинула. Зараз дівчина в лікарні "Охматдит", готується до протезування.
"Вона провела в реанімації три доби. Потім прийшла до свідомості. Вцілілою рукою тримала мою і питала: "За що нам так?". Вона пам’ятала, як мати за неї молилася і казала "Боже, збережи найдорожче". Він найдорожче зберіг. Мати не вижила, а дівчинка — так", — згадує Ірина Мещеряк.
Відволіктися від побаченого на роботі, говорить жінка, допомагає малювання та написання віршів.
"Я почала писати вірші несподівано. Це вийшло спонтанно. Зараз за допомогою штучного інтелекту та музики, я створюю пісні. Просто кладу власні вірші на музику. В них я оспівую те, що я зараз проживаю в Херсоні", — каже Ірина.
Жінка залишалася в місті під час окупації. За її словами, попри небезпеку залишатиметься і надалі.
"Мабуть, професія — це єдине, що мене тримає в Херсоні. Я розумію, що зараз дуже мало спеціалістів, які є на місцях. Мій досвід буде тут корисніше. Тому я не мала сумнівів. Іноді буває страшно, важко. Але ми всі люди, і можемо боятися. Однак працюємо далі" — наголошує Ірина Мещеряк.
Безпекова ситуація та укриття лікарні
Попри безпекову ситуацію пацієнти отримують таку саму спеціалізовану медичну допомогу, як і до повномасштабного вторгнення. У закладі продовжують лікуватися діти з хронічними захворюваннями, новонароджені з патологіями та діти з інфекціями, розказує завідувачка першого педіатричного відділення Олена Примаченко.
"Під час війни багато звернень з пораненнями, з мінно-вибуховими травмами, але лишаються і хронічні хвороби. В нашому відділенні є пацієнти з цукровим діабетом, хронічними захворюваннями нирок, бронхіальною астмою, ревматоїдними артритами. Усі діти отримують допомогу безплатно", - говорить завідувачка відділення.
Під час обстрілів пацієнти та персонал перебувають в укритті, яке переобладнали в палати. Там же, при потребі, лікарі можуть оперувати та проводити реанімаційні дії, каже Олена Примаченко.
"Лікарня часто перебуває під обстрілами. За цей час в закладі багато чого змінилося. Облаштували укриття. Там хороші палати, гарні умови для перебування пацієнтів. Коли вимикається світло у місті, в лікарні світло є. Зникає водопостачання — в лікарні все одно вода є. Ми забезпечені всім необхідним і надаємо допомогу цілодобово".
Виїзні лікарські бригади та кількість персоналу
Лікарі надають допомогу не тільки стаціонарно. До населених пунктів деокупованого правобережжя Херсонщини приїжджають мобільні бригади медиків. Діти проходять обстеження фахівців, їм призначається лікування, а також роблять потрібні щеплення, розказує директорка обласної дитячої лікарні Інна Холодняк.
"У нас працює амбулаторно-поліклінічний центр, ми займаємося виїзною роботою до деокупованих населених пунктів, де оглядаємо дітей. В нас є і новонароджені діти, і ті, які лікуються. Працює виїзна неонатальна бригада", - зазначає директорка.
За її словами, лікарня забезпечена усіма медикаментами, обладнанням для обстеження і лікування. Вистачає і фахівців, хоча їхня кількість суттєво зменшилася.
"Кількість персоналу у нас зараз складає третину від довоєнної кількості. Але наразі на деокупованій території дітей проживає набагато менше. Тому тої кількості медперсоналу, яка сьогодні працює, вистачає для надання допомоги дитячому населенню. Фахівцями ми забезпечені по всім спеціальностям", — говорить Інна Холодняк.
До повномасштабної війни в лікарні оперували новонароджених зі складними вродженими вадами розвитку, надавали допомогу дітям зі складними орфанними захворюваннями. Також в закладі працювало онкогематологічне відділення. Нині такого обсягу медичної допомоги лікарня не надає, через зменшення кількості дітей в Херсоні. Втім, каже директорка, зʼявилися ампутації та важкі мінно-вибухові травми.
З моменту деокупації до лікарні поступили близько 200 дітей, які мали мінно-вибухові травми різного ступеня важкості. І завдяки кваліфікованим діям персоналу, жодна дитина не загинула", — розповідає Інна Холодняк.
Директорка розказує, що армія РФ постійно атакує лікарню різними видами озброєння. В усіх корпусах закладу пошкоджені вікна, дахи, посічені стіни. Також є зруйновані палати та медичні кабінети.
"У нас зруйнований неонатальний корпус, частково зруйновані комунікації. Ми спустили на нижні поверхи операційні та реанімаційні відділення", — говорить Інна Холодняк.
Під час того, як комунальні служби та представники волонтерських організацій ліквідують наслідки обстрілів, лікарня не зачиняється, медики продовжують надавати допомогу пацієнтам.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
