Приладдя для уроків хімії, фізики, біології зі зруйнованих шкіл, музичні інструменти з сільських клубів, експонати місцевих музеїв — наукові співробітники Херсонського обласного краєзнавчого музею зберігають предмети з розбомблених військом РФ закладів населених пунктів правобережної частини області. Експонатами стають й зразки російської зброї, безпілотники, якими армія РФ обстрілює деокуповану Херсонщину.
Музейники продовжують справу засновника – Віктора Гошкевича. Цьогоріч виповнилось 165 років від народження археолога, краєзнавця, громадського діяча. Наукові співробітники ініціювали присвоєння закладу його імені. Суспільному розповіли, які експонати вже зібрали за більш ніж два роки після звільнення міста від російської окупації.
Херсон сто років тому: перша світова війна, далі – революційні події, у місті – голод і розруха. Київський археолог Віктор Гошкевич на той час 15 років працює на посаді секретаря губернського статистичного комітету і, паралельно зі складанням статистично-економічних оглядів, колекціонує археологічні знахідки на півдні України. Гошкевич збирає все, що становить науковий інтерес, в тому числі — палеонтологічні предмети.
" Зі всієї величезної губернії привозили предмети — з Кіровоградської області, півночі Херсонської губернії, Аджамки. Теж такі були випадки, коли от в 1917 році війна, революція, яка наука, яка палеонтологія? Привозять в музей. У нас є величезний уламок піщаника з відбитком листя пальми. Його два солдати привезли з Кіровоградської нинішньої області в Херсон у подарунок музею. Там був лікар в Аджамці. І от він знайшов такий предмет дуже яскравий", — розповідає завідувач науково-природничого відділу Михайло Підгайний.
Колекція Віктора Гошкевича не вміщувалась у будівлі статистичного комітету. Для зберігання та експонування потрібні були площі. У 1911 році зібрання стає "Музеєм історії та старожитностей" і переїжджає у будівлю на нинішньому проспекті Незалежності, тоді – вулиці Говардівській.
"У нас є мамонт Пелиха, це з 1914 рік. Простий селянин в маленькому селі Збур’ївка копав криницю й знайшов кістки. Спочатку він передав шматочок бивня. Це — пізній мамонт, вони дуже погано зберігаються, розпадаються. А потім до нього приїхав Гошкевич і вони викопали нижню щелепу. Це дитинча мамонта, молодий. Між зубами у нього язичок був. І два кутніх зуби", — розповідає Підгайний.
Колекція Гошкевича нараховувала від семи до 13 тисяч експонатів. Перед повномасштабною війною з Росією у фондах краєзнавчого музею зберігались 193 тисячі артефактів. Під час окупації Херсона російські військові розграбували експозиційні зали. Зараз історична будівля – під постійними обстрілами армії РФ з лівого берега, втім музейники продовжують збирати колекцію.
"Людина була закохана в Херсонщину, закохана в її історію. І, мабуть, він заклав такі підвалини для створення музеїв, що досі ми відчуваємо його натхнення. Ми відчуваємо його в кожному експонаті, в кожній нашій виставці, в кожній нашій лекції. Тобто він нам дав таку дорогу в це життя історичне, якою ми намагаємося йти достойно", — говорить в.о. директорки краєзнавчого музею Ольга Гончарова.
До дня народження засновника наукові співробітники представили виставку зібраних Гошкевичем предметів та нових надходжень.
"Ми зібрали вже більше півтори тисячі експонатів. Це різні експонати. Взагалі-то ми відображаємо саме новітню історію, те, що в нас відбувається за нашими вікнами, над нашими головами. Це дрони, це зброя, яка зараз дуже страшна і потужна в наші часи війни. Ми збираємо і речі, які потім нам допоможуть, ну поповнять і допоможуть нам встановити добру і сучасну експозицію нашого музею", — розповіла Гончарова.
Алевтина Мелентьєва — виконувачка обов'язків головної зберігачки музею, каже, що коли прийшла сюди працювати, часто виникали суперечки, чи потрібно зберігати зал зброї.
"Наприклад, казали, що багато зброї у нас в музеї, потрібно показувати мирне життя. Але, на жаль, зброя залишається зараз у нас основними музейними предметами. Вони надходять від наших військових, які дуже активно співпрацюють з нами. Як тільки дізналися про те, що музей продовжує роботу, вони дуже активно привозять нам нові експонати", — говорить Алевтина.
За її словами, у музеї зараз облаштований куток, де розміщенні експонати, які розповідають, що наразі відбувається у Херсоні.
"Що зараз в небі у нас і що падає до нас додолу, які дрони літають, а їх зараз велика кількість. Один навіть прилетів до музею. На наше щастя, він не розірвався", — пояснює Мелентьєва.
Військовослужбовець ЗСУ передав на зберігання музею свою нумізматичну колекцію. Серед пів сотні колекційних монет – дві пов’язані з Херсоном: присвячені мирному спротиву російській окупації та звільненню міста.
"Це був початок березня, коли на наших центральних вулицях відбувалися мітинги спротиву, і коли на один з російських БТРів застрибнув наш херсонський хлопець з українським прапором. Ця подія викарбувана на одній монеті. І ще одна така відома монета це звільнення міста. На одному боці битва за Херсон — це одне із найвідоміших відео, коли воїн ЗСУ стоїть у полі соняшників і тримає кавун. На іншій стороні ми можемо побачити теж військового, який вже стоїть на площі Перемоги з українським прапором і вітає херсонців. Це така найбільша колекція, яку він нам передав. Крім цієї ще інші, які ми зберігаємо в безпечному місці", — розповів молодший науковий співробітник Олександр Корінчук.
Співробітники митниці передали музею монети античного поліса – Ольвії та Босфорського царства, предмети доби козаччини.
"Це показує історію нашого краю, розповідає, які народи тут жили й що ми його зберігаємо і продовжуємо справу нашого засновника Віктора Івановича Гошкевича. Також тут є менше люстерко, дзеркало, але воно теж по-своєму унікальне і воно з іншого предмету. Ці всі предмети також пройдуть консерваційні заходи й будуть у консерваційному ящику", — пояснює Корінчук.
Молодший науковий співробітник отримав сертифікат консерватора-реставратора у Національному науково-дослідному реставраційному центрі у Києві.
"Люстерко покрите спеціальним консерваційним шаром для того, щоб його можна було зберігати в спеціальних місцях, щоб підтримувалась вологість спеціальна та температура. Також у нас є наконечник списа. Він був знайдений на Червономаяцькому могильнику, це один зі стоянок пізньоскіфської археологічної культури, яка розташована на наших херсонських теренах. Також ви тут можете побачити сарматський меч, який був доволі якісно законсервований, він був покритий в декілька шарів спеціальними консерваційними засобами. І також ви можете побачити ще наконечники стріл, які також були законсервовані. І вони поміщені всі спеціальні короби, щоб їх можна було якісно зберігати й експонувати, коли це буде можливо", — розповів Олександр.
Кераміка з музеїв правобережжя Херсонщини, електрофонна машина для уроків фізики, молекулярна решітка – для занять з біології, барабан – із сільського клубу. Музейники приймають на зберігання предмети зі зруйнованих російськими обстрілами шкіл, музеїв, будинків культури населених пунктів правобережжя.
"Сучасні школярі, які навчаються онлайн і які, мабуть, не вміють навіть тримати ручку у руках, їм буде дуже цікаво подивитися на те, як же навчалися вже в минулому столітті, мабуть, у школах наших, на наших територіях. Отож, ми намагаємося все це зберегти, показати хоча б онлайн. Ми започаткували такі екскурсії та розповідаємо про наше музейне життя. Як ми зараз це все переживаємо під вибухами", — розповідає Алевтина Мелентьєва.
Попри обстріли російської армії наукові співробітники продовжують справу засновника і першого директора краєзнавчого музею – приймають на зберігання свідчення російсько-української війни, давні предмети історії народів, які жили на Херсонщині, проводять онлайн-екскурсії. До 165 річниці з дня народження Віктора Гошкевича ініціювали й розпочали процес присвоєння музею його імені.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
