Попри складну безпекову ситуацію, на правобережжі Херсонської області бригади екстреної медичної допомоги у середньому відпрацьовують 150-180 викликів на добу. З собою беруть універсальні виїзні сумки, бронежилети та шоломи.
В умовах постійних російських обстрілів робота обласного територіального Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф трансформувалась, говорить директорка Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Галина Салдан.
"Багато людей, особливо де немає військових дій, говорять, що ми звикли — ні, звикнути до цього неможливо. Кожного разу, коли вибух, ти підриваєшся, й все одно дуже важко переносити психологічно. Але бригади працюють, надають допомогу, виїжджають на виклик. Куди б не їхали, одягають бронежилети та каски. Вішають бронежилети водії та фельдшери на двері, тому що, якщо буде вибух з якоїсь сторони, щоб осколки хоча б застрягали в бронежилетах, а не прошивали наскрізь. Це додатковий захист самих бригад, те, що вони для себе придумали", — каже Галина Салдан.
Артилерійські обстріли, скидання з дронів та дистанційне мінування мінами "пелюстками" — за словами Галини Салдан за 2024 рік від атак російських військових травмовані 36 співробітників, один загинув. Водій Володимир Павлюк був у складі бригади, яка потрапила під удар у передмісті Херсона 28 жовтня. Лікар бригади тоді загинув.
"Приїхали на виклик, там були вже поранені, вже вибух був. А ми приїхали і одразу другий вибух, скинули вибухівку з дрона. Я був позаду машини і я не потрапив під удар, колег поранило всіх, а лікаря вбило. Це Сергій Кучеренко — добра людина, роботу свою робив добре. Працював довго у нас, більше мене", — говорить Володимир Павлюк.
Під обстріли армії РФ потрапляв і фельдшер Віталій Токарєв. Розповідає, у Херсоні та інших населених пунктах правобережжя безпечних районів не існує. Крім того, говорить, по медиках, які працюють на місці виклику, російські військові завдають повторних ударів.
"За Херсоном дали виклик, що енергетики постраждали внаслідок потрапляння під обстріл. Ми також приїхали на місце. Дорога так вище, вони там у низині були. Коли ми спустилися до них, почався повторний обстріл. То ми, там навіть така канава була, там була частина поранених, у ній ховалися. І ми також разом з ними перечекали, поки пройшов обстріл. Це дуже страшно, ми всі живі люди. Але продовжуємо працювати, бо люди в місті залишаються. Треба комусь надавати допомогу їм. Наприклад переносний ШВЛ коли треба під'єднати також від балона, коли з реанімації забираємо хворого на Миколаїв або так між лікарнями перевозимо, то теж підключаємо", — каже Віталій.
"Найтяжче, коли потрапляють діти під обстріли чим ми були на мінно-вибухових травмах — діти знаходять різні вибухові речовини. Кілька місяців тому виїжджали: хлопчик додому приніс якийсь вибухонебезпечний предмет. Але коли ми вже туди приїхали, то ми побачили, що якийсь сарай в них був вдома і запах тротилу, щось розірвалося. І хлопчик, на жаль, загинув на той час", — говорить фельдшер.
150-180 викликів на добу у середньому відпрацьовують бригади екстреної медичної допомоги на правобережжі Херсонщини, каже Галина Салдан.
"Навантаження практично однакові, тому що вибухові травми є майже кожен день. Плюс соматичні захворювання ніхто не скасовував. Враховуючи велику стресову ситуацію, збільшилась кількість як інфарктів, так і інсультів. Плюс різні захворювання легеневої системи. Також багато після вибухів та черепно-мозкової травми з акубаротравмою існують наслідки — з сильним головним болем, високим тиском звертаються. І розвиваються у таких хворих епілептичні напади", — говорить директорка Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
"На всі тяжкі випадки виїжджає бригада медицини катастроф, тобто це ми. Їздимо майже скрізь по Херсону, по області, перевозимо важких пацієнтів до інших міст, в Миколаїв найчастіше. Це політравми, травматичні ампутації, нейрохірургічні пацієнти, тому що у нас залишилося дуже мало фахівців. Зараз дуже тісно співпрацюємо зі співробітниками поліції. Зокрема з приводу Антонівки й викликів звідти, тобто важких поранених вони вивозять звідти, бо там дуже гучно і дуже багато дронів", — каже фельдшер Сергій Єгоров.
За його словами, масивні кровотечі не дають багато часу на порятунок пацієнта. На рахунку — кожна хвилина. Тому намагаються пристосовуватися до будь-яких випадків та постійно проходять навчання.
"У нас є машини класу С, тобто це реанімобілі. Вони обладнані найсучаснішою апаратурою. Тобто в цій машині можна надавати майже в повному обсязі пацієнту допомогу. Також є дуже класна річ, як пневмоматрац. Це вакуумний матрац, який він набирає вакуум і він іммобілізує пацієнта. Практично з будь-якими травмами його можна іммобілізувати й транспортувати на будь-які відстані", — говорить Сергій Єгоров.
Потреба у спеціалізованих автомобілях та обладнанні постійна. Лише за 2024 рік внаслідок обстрілів пошкоджені 26 машин, кілька — не підлягають відновленню, розповідає Галина Салдан.
"13 листопада, коли надійшов виклик до служби 103, бригада виїхала в Станіславі надати допомогу постраждалим від вибухової травми, де армія РФ скинула з дрона вибухівку. Також атакували двічі й наш автомобіль. Після першого удару машина не могла рухатись. Друге скидання розірвало повністю авто екстреної допомоги зсередини. Там залишились тільки одні уламки. До цього часу ми його не забрали, тому що небезпечна зона. Тако був обстріл Бериславської станції, де лікарню обстріляли з артилерії, а там як раз наші перебували в той час", — говорить начальник гаража Іван Огородник.
"В основному автомобілі в нас таких сильних пошкоджень зазнали у Бериславському район та Білозерському районах. Частково відновлюються, частково такі як цей, то це вже напевно, що ми не будемо його відшкодовувати, тому що збитки складають до одного мільйона гривень. Тих, що там у нас до 200 тисяч ми стараємося відшкодовувати. І медичний корпус нам відновив вже дев'ять автомобілів. Ще й медичне обладнання страждає, тому що ударною хвилею все пошкоджене", — каже начальник гаража.
Працівники Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф продовжують виконувати свою роботу та навіть розробили дизайн авторського шеврона, розказав Сергій Єгоров.
"То більше до головного фельдшера, вони з нашим головним лікарем той шеврон, і зараз вони хочуть його розповсюдити, щоб вони були у всіх на бригадах. Це той єнот зі скибкою кавуна, якого вкрали окупанти, символізує Херсон та область. Потрібно, щоб місто жило, якщо не буде жити місто — його не буде. Необхідно, щоб ми працювали, працюють маршрутки, працюють люди та підприємства", — говорить фельдшер Сергій Єгоров.
Раніше Херсонська ОВА повідомляла, що центру екстреної допомоги Херсонської області передали три сучасні реанімобілі. Вони обладнані усім необхідним для транспортування пацієнтів та надання медичної допомоги.
Допоможіть нам стати кращими, розповівши про свій досвід користування сайтом Суспільного. Пройдіть це коротке опитування, воно займе до 5 хв вашого часу. Дякуємо!
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне
