У Херсоні збирають колекцію Музею Спротиву. Її експонати — речі, які стали символом опору містян та жителів області російській окупації.
Історії людей, які є основою музею, керівниця громадської організації "Центр культурного розвитку "Тотем" Олена Афанасьєва почала збирати ще з початку повномасштабного вторгнення.
"Одна з неймовірних абсолютно історій, це весільний віночок. Історію про те, що в Херсоні в окупованому відбулося справжнє українське весілля у вишиванках, під українським прапором, під гімн України, з українськими піснями я дізналася ще влітку 2022 року. Вони були фактично останні, хто отримав українське свідоцтво про шлюб. Це було в перших числах червня 2022 року. І пані Ірина — наречена, вона своїми руками зробила цей віночок. І вона його надіслала. А буквально через кілька тижнів в їхній будинок, де зберігався цей артефакт, прилетіло", — розповідає Олена.
Ідея створення музею виникла після деокупації Херсона, у листопаді 2022 року, каже вона. З такою пропозицією звернулася начальниця міського управління культури Світлана Думинська.
"Поступово ми вирішили, що це не має бути музей окупації з таким, знаєте, акцентом на біль, з акцентом на трагедію. Це має бути Музей Спротиву. Тому що саме завдяки цьому неймовірному феномену — херсонському спротиву, Херсон став брендом. Став відомим на весь світ", — говорить Афанасьєва.
Серед експонатів музею спротиву — український прапор, зроблений з медичної маски та жовтої віскозної ганчірки; фотокамера фотокореспондента Олександра Корнякова, на яку він знімав мітинги протесту проти окупації Херсона навесні 2022 року; російські рублі, на яких херсонці та учасники руху опору "Жовта стрічка" писали своє ставлення до російської окупаційної влади; записка, яку скинули українські військові жінкам на лівому березі після підриву російськими військовими Каховської ГЕС.
"У той момент, коли героїчно Херсон стояв, то, звісно, одразу виникла ідея того, що має бути музей. І він має бути якимсь яскравим, має говорити про людей, бо місто вистояло завдяки людям. Хочемо зробити, щоб у цьому музеї дуже було багато історій, які записані на відео. Не всі люди зараз ще готові й погоджуються на те, щоб то писати", — розповіла Світлана Думинська.
Серед речей є лялька-мотанка, яка під час окупації зберігалась у приміщенні міського управління освіти поруч з російськими військовими. Начальниця управління Наталя Журженко розповідає, ляльку виготовили та подарували одній з працівниць управління учні навчально-виховного комплексу № 33.
"Коли місто звільнили й ми прийшли до нашої будівлі, ми побачили, що ця лялька так і продовжує стояти на шафці. Єдине, що вони, окупанти, перенесли її з кабінету Світлани Вікторівни, перенесли до мого кабінету. Поставили на іншу шафку. Там три скляні полички. На найвищу полицю вони поставили цю ляльку, потім вони поставили церковні книги, ікони – це все російською мовою, і на третій полиці сміття різне, папірці й таке інше", — згадує Наталя.
Чиновниця каже, що для кожного працівника управління лялька-мотанка дійсно стала оберегом, який допоміг пережити окупацію, і символом того, що українці переживуть все, що відбувається зараз.
Кілька місяців тому про історію ляльки-мотанки дізналася Олена Афанасьєва та запропонувала зробити цю річ експонатом Музею спротиву, ділиться Журженко. На заміну подарувала іншу.
"Мати й дочка – це те, що подарувала Олена Афанасьєва натомість тієї ляльки, яку ми віддали пані Олені до музею. До неї така теплота, як до матусі, тому що вона має маленьку донечку", — говорить Наталя.
Серед експонатів музею спротиву і пластикове відро волонтера Григорія Янченка. Його він передав, коли приїздив до Херсона.
"Це вже відро символічне. Я працював з ним до початку повномасштабної війни, під час війни, збирав кошти по вулицю Миру і наразі, як я працюю по інших містах в мене є інше відро", — розповів "дядя Гриша".
"Саме в це відро дядя Гриша в окупації зібрав пів мільйона гривень на ЗСУ. Це значить, що херсонці дали пів мільйона гривень на допомогу ЗСУ. Хоча він не говорив, кому він збирає. Ну не можна було говорити", — розповіла Олена Афанасьєва.
За її словами, у Музеї Спротиву експонати не лише з Херсона, а й з області. Серед них – прострелені книги зібрання творів Тараса Шевченка. Ці експонати з бібліотеки селища Борозенське. Під час окупації російські військові організували у книгозбірні свій штаб, розказала завідувачка Ірина Загребельна.
"Коли я вперше зайшла після окупації в бібліотеку, тут такий гармидер був, тут все було завалене, розкидане. І коли я глянула на цю полицю, тут Шевченко стоїть з першого по шостий том, нібито неторкнутий.А насправді від першого до шостого прострелені наскрізь", — згадує Ірина.
Бібліотекарка каже, збірку попросили надіслати до Музею Спротиву, як символ незламності, як символ присутності шевченківського духа в боротьбі проти окупанта.
Працівники міського управління культури й надалі продовжують збирати експонати для музею. Приносити символічні речі можна до бібліотек Херсона. Серед предметів є і пошкоджені обстрілами.
"Був момент, коли дуже сильно "прилетіло" в нашу обласну лікарню. Якось проходила повз і побачила план розташування обласної лікарні. І все своє мирне життя ми на нього дивилися, навіть не думали на ньому фіксувати свою увагу. А тут він просто весь посічений, він весь був у дірках. І тепер навколо цього одного експоната будуть розповідатись історії наших незламних лікарів", — говорить Думинська
Також за її словами, у музеї планують створити окрему експозицію з українськими прапорами.
"Є прапор з нашого управління маркетингу та реклами, він пережив окупацію і в такому вигляді не став гірше. У ньому відчувається сила. Звісно, прапорів багато, вони підписані військовими, підписані волонтерами, нам люди свої передають прапори. Ми їх збираємо", — розповіла Світлана.
На сьогодні музей не має власного приміщення і більшість експонатів за межами міста, зокрема у Тернополі, де зараз живе Олена Афанасьєва. Частину історій та предметів можна переглянуті на сайті. У грудні 2024 року "Центр культурного розвитку "Тотем" разом із партнерами планують відкрити виставку артефактів з музею. Також у рамках проєкту "Херсон. Визволення пам’яті" видали збірку "20 речей з Херсона", до якої увійшли історії предметів з колекції. Книжку видали українською та англійською мовами.
"Насправді ми планували збирати саме історії-артефакти з Херсона. Але коли вийшла збірка, коли з'явився сайт, коли про це ми почали говорити й показувати, як це працює, як через предмет можна розказати історію. Бо це абсолютно європейський формат, європейці це дуже сильно розуміють — історії, які розказують предмети. Почали підключатися люди", — говорить вона.
За словами заступника начальника Херсонської МВА Віталія Бєлоброва, примірники збірки "20 речей з Херсона" є у німецьких містах-партнерах Кіль і Бонн, столиці Словаччини Братиславі. Херсон має вісім міст-партнерів і видання передадуть кожному.
"Ми даруємо саме точково нашим партнерам і тим людям, які зацікавлені у співпраці з Херсоном. Щоб вони краще розуміли херсонців, незламність, про яку ми несемо інформацію по всьому світу. Це інструмент, який допомагає нас більше зрозуміти й зрозуміти на скільки їм пощастило мати таких партнерів", — каже Бєлобров.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у WhatsApp,
Джерело – Суспільне