У 2024 році посівні площі на правобережжі Херсонської області збільшені до 150 тисяч гектарів. 270 тисяч га з 302 тисяч розмінованих угідь залучені у сільському господарстві. Нестача робочих рук, обстріли, відсутність складів для зберігання продукції, аномальна спека — це лише частина проблем для херсонських аграріїв цього року.
Андрій Стець 14 років займається фермерством. Наразі чоловік обробляє 1900 гектарів на правобережжі Херсонщини. До повномасштабного вторгнення у господарстві працювало 14 робітників, зараз лишилось – шестеро. Розповідає, цьогоріч з полів зібрав пшеницю та ячмінь, лишився соняшник. Врожай зернових, каже, гірший, ніж у попередні роки.
"Якщо у нас до повномасштабного вторгнення в середньому господарстві було 46-48 центнерів пшениці і ячмінь, то в цьому році десь, мабуть, 20-23. Вплинули багато факторів: борги, не було за що придбати добрива, не вистачає тих самих людей, не все встигаєш вчасно зробити. Сезон 2023-2024 у нас було посіяно, це на два господарства, 400 пшениці, 230 ячменю озимого, 280 ріпаку і 250 соняшника. Гірчиці було 160 гектарів. Решта площа десь цього року тільки дійшли до краю всі ці поля, дорозміновували й таке тримаємо їх під пів парами. Уже в цьому 2024 році, сезон 2024-2025, вся площа йде під посівну", — говорить фермер.
Цього року зернові та зернобобові культури на правобережжі Херсонщини зібрали із 73 тисяч гектарів, розказав директор обласного департаменту розвитку сільського господарства за зрошення Дмитро Юнусов. Врожайність близько 25 центнерів з гектара.
"Це дуже-дуже маленькі показники. Але найбільше така аномальна спека, відсутність вологи вплине на врожайність соняшника. Багато наших фермерів розраховано саме на соняшник. Тому у нас було засіяно його понад 50 тисяч гектарів, і середні прогнозні показники збору будуть на рівні 10 центнерів. Це дуже мало. Це майже дозволить в нуль вийти фермерам, покрити тільки затратну частину, але не заробити", — каже Юнусов.
Ще одна з проблем для аграріїв на правобережжі області — постійні обстріли, розповідає Андрій Стець.
"Як Бог милував, цьогорічні жнива в нас такі, що залишилося останнє поле 32 гектари й був обстріл у нас по селі. Приїжджаю, таке десь по груди, напевно, яма й метра три-чотири, вийшла така ситуація, що воно в землю викинуло на пшеницю наверх і оцим захистило, що поле не загорілося", — говорить фермер.
"За підрахунками оперативної інформації, яка надавалася від ДСНС або ОВА, або від самих фермерів, то у нас майже 200 га таких посівів згоріло цьогоріч саме від обстрілів", — розповів директор департаменту розвитку сільського господарства ХОВА.
За словами директора департаменту розвитку сільського господарства Дмитра Юнусова, жнива 2024 року на правобережжі Херсонщини були затяжні через брак сільськогосподарської техніки у місцевих аграріїв. Понад 100 фермерів отримали 10 комбайнів для збору врожаю та 20 тракторів з посівними комплексами для посіву озимини від благодійної організації "Жнива перемоги". Цьогорічний врожай зернових зберігатимуть у спеціальних "рукавах", адже склади зруйновані російськими обстрілами.
"За допомоги Міністерства аграрної політики України, за допомогою ФAO Україні вдалося в цьому році забезпечити майже 100 модульними зерносховищами об'ємом 75 тисяч тонн. Отримали їх 96 сільгоспвиробників. А також у нас вже роздано 204 рукавів для зберігання зерна з машинами для пакування. Також понад 100 рукавів роздали нашим аграріям благодійною організацією "Жнива перемоги"
Фермер Олексій Білий розповідає, що цьогоріч він засіяв 300 гектарів під озимі зернові, в результаті має півтора мільйона гривень збитків.
"По зернових технічних культурах у цьому році дуже великий збиток. У тому році не могли сіятися — було заміновано. У цьому році посіялися — останній дощ у нас пройшов у квітні, тому те, що збирали, скажімо так, борги роздати не вистачить. Соняшника посіяли сто гектарів, 70 у травні вимерзло, не зійшло. Залишилося 37. Їжджу дивлюся, поки косить не бачу що. Тобто можливо я в цьому році без соняшника буду. У мене ж перероблювання своя, олію роблю. Напевне буду закуповувати", — каже він.
У теплицях Олексій також вирощує овочі.
"Томатів зібрали приблизно 18 тонн. І ще плануємо, що буде десь тонни дві-три. По огірку зібрали одразу, дуже слабо був огірок — 7 тонн, торік було 17 з такої ж само площі. Що з цього року буде — побачимо. Томат два місяці десь притормозився і перестав наливатися, збільшуватися у розмірі. Обробили антистресантами, трошки спала спека, начебто вирівнялось все. Було два гектари часнику, було пів гектара кабачка і триста квадратів теплиці", — говорить фермер.Цьогоріч Олексій Білий вперше засіяв гектар баштанними – кавунами та динями, під крапельний полив висадив полуницю.
"Зараз гектар полуниці заклали, будемо навчатися вирощувати полуницю. Тобто я вважаю у нашому регіоні вирощувати зернові технічні без зрошення немає сенсу", — каже чоловік.
Дмитро Байк з Херсонського району фермерством займається 24 роки. Після звільнення правобережжя почав вирощувати дині. Під цією баштанною культурою – один з трьох гектарів полів, які він обробляє.
"Гібрид французької селекції "Мазін", нормальний для транспортування, для лежкості, непогано лежить на прилавку, не псується, для транспортування такий, як треба. На смак солодка, дуже пахне", — розповів він.
2023 року з цього поля зібрали 25 тонн дині, розповідає Дмитро. Цьогоріч, через спеку, врожай – на третину менший.
"Збір останній. З гектара тонн 17, до 20 тонн. В цьому році дуже посушливе літо, вітри та сонце. Багато є квіточок, які не обпилювались", — говорить Дмитро Байк.
Дмитро обробляє землю разом з родиною, для збору врожаю наймає працівників. Свою ділянку після деокупації розміновували власними силами, каже чоловік. Поля Дмитра – на крапельному зрошенні. Окрім динь, чоловік вирощує також капусту і помідори. У наступному році, говорить, теж планує сіяти баштанні. І додав, що херсонські чорноземи такі, як треба для вирощування баштанних культур: кавуни, дині, томати.
Відсутність зрошення також вплинула на зменшення врожаю у два-три рази у порівнянні із попереднім роком. Каховське водосховище забезпечувало водою 20 тисяч гектарів із 44 тисяч зрошуваних земель правобережжя, також водопостачання здійснювали зі станцій уздовж узбережжя Дніпра. Зараз через бойові дії вони недоступні, розповів директор департаменту розвитку сільського господарства ХОВА Дмитро Юнусов.
"Найбільша проблема — це відсутність обігових коштів, фінансової підтримки для того, щоб аграрій міг компенсувати свої витрати у вигляді збитків, у вигляді втрати врожаю останні два роки, втрати сільгосптехніки, складських приміщень, будь-яких інших засобів, які необхідні для вирощування врожаю. Зараз фермеру важко знайти ці кошти, щоб компенсувати", — говорить Юнусов.
Зараз на Херсонщині діє програма кредитування для аграріїв "5-7-9". З початку 2024 року кредити на загальну суму 193 млн гривень отримали 24 підприємства, розказав Юнусов. 90 відсотків аграріїв, які працювали на правобережжі Херсонщини, відновили свою діяльність — це 420 господарств. Серед тих, хто займається сільським господарством, побільшало вимушених переселенців з тимчасово окупованого лівого берега області. З другого серпня 2024 року підприємства, які перебувають у зоні бойових дій, можуть брати участь у грантових проєктах, розповів Юнусов.
Джерело – Суспільне
