На деокупованій території Херсонської області фермери засіяли пшеницею, ячменем та озимим ріпаком 68 тисяч гектарів розмінованих земель.
Голова фермерського господарства Володимир Теник майже 25 років займається вирощуванням зернових. Під час окупації, розповідає аграрій, російські військові частину техніки знищили, вкрали комбайни, трактори, сівалки, обладнання для зрошення. Урожай 2022 року лишився або на полях, або у розбитих складах. Після звільнення у січні 2023 року фермер засіяв 70 гектарів пшениці.
"Товариші допомогли — дали техніку, ДжонДіри. "Жнива перемоги" нам дуже допомогли, фонд Говарда Баффета — дали нам трактори, сівалки, комбайн на збирання врожаю. Ми дуже їм вдячні. З Дніпропетровська допомогли — дали пшеницю. І не тільки мені, а й моїм знайомим фермерам тут, усім, хто постраждав тут", — говорить фермер.
Зараз із двох з половиною тисяч гектарів полів господарства розміновані близько 75 відсотків, розповів Володимир Теник.
"Майже півтори тисячі гектарів озимої пшениці засіяли. Розмінували, розробили бур'яни та засіяли. Стан в нас задовільний, але потрібні добрива, яких немає. У такий час ми вже підживлювали, давали селітру, сіяли з амофосом", — каже аграрій.
Посівну кампанію під урожай 2024 року почали восени, говорить виконувач обов'язків директора департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації Дмитро Юнусов. Засіяли 68 тисяч гектарів розмінованих земель.
"В основному — це озимі зернові, такі як пшениця, ячмінь, майже 57 тисяч гектарів, і інше, 10 тисяч гектарів — це озимий ріпак", — розповів Дмитро Юнусов.
Головна проблема правобережної Херсонщини — заміновані землі, говорить Юнусов. З 520 тисяч гектарів ріллі розміновані 160 тисяч гектарів.
"У зв'язку з цим різко скоротилися посіви. Але на тих землях, які розміновані, аграрії моментально за саперами йдуть і обробляють ці площі, тому що деякі земельні ділянки два роки вже повністю не використовували і їх необхідно підготувати до весняної посівної", — каже він.
Ще одна проблема для аграріїв — нестача коштів, говорить в.о. директора департаменту Юнусов.
"У зв'язку з тим, що в аграріїв знищено багато будівель, техніки, споруд, відсутнє залогове майно. Тому банки, розглядаючи кредитний момент, видачу кредиту підприємству, дуже вибагливо ставляться. Але завдяки змінам до постанови, внесеним урядом, була збільшена портфельна гарантія держави під ці кредити. Вже отриманий один кредит агропідприємством — 2,1 мільйона, і планується подання наступного кредиту на суму 3,8 мільйона", — говорить Юнусов.
На правобережжі до початку повномасштабного вторгнення працювали 20 елеваторів загальним об'ємом пів мільйона тонн зернових на добу.
"Наразі не працює жодного елеватора. Плюс знищено понад тисячу зернових складів, які існували на самих підприємствах у фермерів. І ми зараз уже реалізовуємо програму із забезпечення модульними зерносховищами агропідприємств. Завдяки їй кожен фермер, кожне господарство має змогу отримати модульне зерносховище об'ємом 300-500-1000 тонн, звернувшись до державного аграрного реєстру. Наразі ми ведемо моніторинг, в державному аграрному реєстрі подано понад 140 заяв від наших господарств", — каже Юнусов.
На лівому березі під тимчасовою окупацією нині півтора мільйона гектарів сільгоспземель, розповів Дмитро Юнусов. За його словами, фахівці прогнозують, що після звільнення та обстеження частина цих угідь буде непридатною для використання.
Джерело – Суспільне
