18 місяців у Херсоні працює центр допомоги врятованим. За цей час допомогу тут отримали 1746 людей. Про це Суспільному розповіла координаторка центру Ірина Толстих. Аналогічні центри працюють ще в 12 містах України.
Тетяна разом із дітьми живе у тимчасовому помешканні. Жінка розповідає, потерпала від домашнього насильства з боку чоловіка. Про центр, каже, дізналася з інтернету.
"Я вважаю їх родиною по сьогоднішній день, оскільки я з ними пережила і вони побачили мене у всіх емоціях — страждання, ридання, може я неправильно щось робила, всі мої сторони бачили. Не треба боятися кудись звертатися, навпаки ця допомога йде на те, щоб ти заново вдихнула повітря. І діти зрозуміли, що є інше життя. Тому що діти, які живуть в стресі починають думати що це нормально і життя собі таке саме будуть обирати", — говорить Тетяна.
Наталя говорить, у центрі отримала психологічну і юридичну допомогу. Розповідає, її переслідував чоловік. Зверталась до правоохоронних органів, але розв'язати проблему не могла.
"Я вперше звернулася. Так життя повернулося, те що обстріли, вікна вибиті, це само собою, а тут на цьому фоні — ще загрози життю та йдуть фізичні тілесні ушкодження, то треба було шукати захисту. Мені запропонували допомогу, в такий важкий час я навіть не уявляла, що у нас таке може бути в Херсоні", — каже Тетяна.
Центр допомоги врятованим у Херсоні створили у партнерстві UNFPA, Фондом ООН у галузі народонаселення. Щомісяця допомогу тут отримують приблизно 70 людей, розповідає його координаторка Ірина Толстих.
"Ми тісно співпрацюємо з різними організаціями та фондами, адвокаційними партнерами, у нас дуже налагоджена система перенаправлення. І можна отримати послуги, якщо це люди постраждалі від домашнього насильства", — говорить координаторка.
У центрі також надають допомогу людям, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного з війною, розповідає менеджерка Ганна Коршун-Самчук.
"Дуже багато людей вважають, що це мова про ґвалтування. Це також, але під час окупації дуже багато чоловіків і жінок постраждали від того, що, наприклад, їх оголювали та шукали в них татуювання і це було прилюдно. Цей вид злочину так само, які і тортури до статевих органів. На сьогодні зареєстрували офіційно 80 випадків, коли люди звернулися до правоохоронних органів, а понад 300 осіб бояться, не хочуть з різних причин не звертаються до правоохоронних органів. Це і жінки, і чоловіки, і, на жаль, це є люди похилого віку", — каже вона.
З травня у центрі з'явився новий напрямок — робота з родинами ветеранів, військових та сім'ями, чиї рідні перебувають у полоні, розповідає Ганна Коршун-Самчук. За її словами, наразі розробляють з ними такий алгоритм дій, по якому вони можуть працювати далі.
У центрі працюють і з дітьми, які потребують психологічної допомоги через постійні обстріли міста. Допомогу надають також дистанційно, говорить координаторка херсонського центру допомоги врятованим Ірина Толстих.
"Ми дуже багато працюємо телефоном. Онлайн, у нас є клієнти з лівого берега, з якими ми працюємо онлайн, у нас багато консультацій дистанційно", — розповіла Ірина.
Про роботу центру можна дізнатися у соціальних мережах, на сайті Херсонської міської військової адміністрації та через інформаційні листівки, які роздають фахівці центру, розповіла Толстих.
Джерело – Суспільне