Через весняне водопілля дно Каховського водосховища почало наповнюватись водою. Ми поговорили з науковцем, доцентом кафедри водних біоресурсів та аквакультури Херсонського аграрно-економічного університету Євгеном Коржовим про те, де цей процес можна побачити на Херсонщині та як довго він триватиме.
Які процеси на сьогодні відбуваються у Каховському водосховищі ?
На нинішній час ми бачимо перехід території, тепер вже колишнього Каховського водосховища, у фазу весняного водопілля. Тобто уся вода, яка трималась усі холодні зимові місяці у замерзлому стані, вона почала відтавати. Температури повітря збільшуються щодня. Через це ми можемо відмічати наповнення понижень ложа водосховища талою водою.
Якщо говорити про територію Херсонщини, то на сьогодні заповнюється водою ділянки в районі яких населених пунктів ?
В межах Херсонщини від Верхнього Рогачика, Велика Лепетиха, Горностаївка, Берислав — усі найбільш занижені ділянки водосховища зараз наповнюються талими водами. Це явище тимчасове, одразу хочеться сказати. Оскільки подальше потепління і зниження стоку Дніпра після проходження фази водопілля, знов призведе до осушення даних територій.
Скільки ще триватиме водопілля?
За фактичним даними колишніх років, водопілля триває до середини червня. Тобто впродовж оцих місяців рівень води у водосховищі Каховському у пониззі Дніпра був підвищений.
За сучасних умов, після руйнування російськими військовими греблі Каховської ГЕС, звісно умови змінились. І те що зараз ми спостерігаємо, тимчасове наповнення водосховища. За нашими припущеннями, воно триватиме до травня.
Це приблизно ті позначки, які ми можемо відмітити зараз, вище вода не підніметься. Тобто у такому стані поки будуть тривати підвищені витрати води через Запорізьку та Дніпровську ГЕС, до тих пір будуть зберігатись отакі підвищені відмітки рівнів. Як тільки закінчаться запаси талої води, стік Дніпра буде знижуватись і переходити від фази водопілля у літньо-осінні періоди.
Який екологічний стан Каховського водосховища на території херсонської області?
Пониззя Дніпра — це нижче Нової Каховки до Дніпровсько-Бузького лиману, сам Дніпровсько-Бузький лиман до виходу на шельф Чорного моря. Усі ці водні об’єкти знаходяться в критично-поганому стані. Бо через втрату коливань рівня води, через втрату регульованої подачі води, яка здійснювалась через греблю ГЕС, у заплавних водоймах, у всіх водних об’єктах почали переважати процеси органічного забруднення вод і накопичення цих органічних сполук, речовин у ложі водойми. За умов воєнного часу, взагалі є неможливим. Тобто якісь заходи щодо збільшення проточності водойм або покращення екологічного стану них, є практично неможливі. Уся ця водна екосистема буде до пір, поки не відновиться регульована подача води на нижню течію Дніпра. Буде отак потихеньку загнивати, перетворюватись у болото.
Що відомо про підрив Каховської ГЕС
Російські війська 6 червня підірвали Каховську ГЕС. В зоні підтоплення опинились 80 населених пунктів. Більшість з них на лівобережжі Херсонщини.
На деокупованій території Херсонщини визначили місця для буріння 50 нових свердловин, аби забезпечити місцеве населення питною водою у громадах де відсутнє водопостачання після підриву військами Каховської ГЕС.
Раніше Уряд на засіданні 18 липня затвердив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС, яку підірвали російські військові. Координуватиме проєкт Міністерство економіки, а замовником робіт буде державне "Укргідроенерго".
Також виконувач обов’язків директора департаменту сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації Дмитро Юнусов повідомив, що аби провести першочергові заходи та відновити зрошення на правобережжі Херсонщини після підриву російськими військами Каховської ГЕС, необхідно приблизно 100 мільйонів гривень.
Джерело – Суспільне
