Які меседжі потрібно доносити до людей, що через війну опинилися в пастці окупації? Які пропагандистські трюки використовують загарбники й колаборанти проти тих, хто живе на прифронтових територіях і там, де громади контролюють росіяни?
Говоримо про це з херсонцями, що отримують інформацію з ТОТ. На тему надихнула, зокрема, мешканка міста, яка запитала в меседжері кореспондентку Укрінформу: «Як ти відрізняєш людей від колаборантів і чи справді віриш, що серед тих, хто на лівому березі Херсонщини, досі є наші, українці?».
НЕ ШКОДИТИ, НЕ ПОЛЯРИЗУВАТИ, НЕ ЗВУЧАТИ «ПОРОЖНЬО»
Тренер із нових медіа, експерт з інформаційно-комунікаційних інтернет-технологій херсонець Юрій Антощук від початку повномасштабного вторгнення дає поради херсонцям у соцмережах про кібергігієну та безпечну комунікацію. Він увійшов від Херсонщини до складу робочої групи з розроблення національних політик щодо реінтеграції, відновлення влади та української ідентичності на тимчасово окупованих територіях. У фейсбуці Антощук згадав дослідження фонду «Партнерство за сильну Україну» (PFRU), згідно з яким повідомлення про окуповані території в соцмережах та сайтах новин займають лише 0,3%.
- Можна припустити, що інформаційний простір «з’їдають» новини та статті про фронт, обстріли, мобілізацію, міжнародну допомогу, політичні скандали, – каже Антонщук Укрінформу. – Це не обов’язково втома від тематики ТОТ, а ще й дефіцит уваги до неї та гарячий порядок денний. Через ці теми можливе «розмивання» теми тимчасово окупованих територій. Вона – «болюча» для політиків, які здебільшого не можуть на цю тему адекватно комунікувати. Згадаймо хоча б постійні публічні заклики певних політичних персонажів виїжджати з Херсона під час окупації, у той час, як вони не створили відповідних умов, а переважну більшість виїздів організовували волонтери та різні ГО.
За словами експерта, про ТОТ важливо публічно говорити так, щоб: не нашкодити людям (йдеться про безпекові ризики, викриття контактів); не звучати порожньо («тримайтеся») або неправдиво («ось-ось звільнимо») – це тригерить українців; не поляризувати суспільство (не поділяти на тих, хто залишився і хто виїхав).
ЯК РОЗБУДОВУВАТИ ІНФРАСТРУКТУРУ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ
- Багато державних комунікаторів самообмежуються щодо цієї теми, бо не розуміють, як говорити про ТОТ, щоб не накликати гнів ВПО і тих, хто був в окупації, – вважає Антощук.
На його думку, у цій комунікації бракує якісної державної рамки, а щось роблять здебільшого громадські організації.
- Проте цього недостатньо як для українців, що переживають окупацію, так і для тих, які живуть у тилових областях і часом навіть поняття не мають, Херсон звільнений чи окупований. Дехто вважає, що про ТОТ говорять багато, але це їхня особиста бульбашка. Ці 0,3% показують реальну картину, і переважна більшість українців не цікавляться цією темою, у кожного – свої турботи і проблеми. Тому пересічний мешканець тилового міста, що далеко від лінії боєзіткнення, найімовірніше, скаже: «Усі, хто на ТОТ, – зрадники, якби хотіли, то виїхали б». Але ж чи забезпечують таких людей на довгий час житлом, як доглядати за дітьми, людьми старшого віку та ін.? – каже співрозмовник.
Тому, на думку Антощука, важливо формувати інформаційну політику щодо українців, які мало знають про окупацію та мешканців ТОТ. Експерт каже, що слід розбудовувати відповідну архітектуру інформполітики. На першому рівні, за його словами, має бути держава, що розробляє і затверджує принципи, табу, критерії безпеки.
- Держава є «єдиним сервісним центром», але він один не спрацює, – зауважує експерт.
Пояснює, що на другому рівні – розвиток довіри суспільства через посередників: правозахисні організації, ГО, гуманітарні структури, медиків, освітян, локальних лідерів, релігійні громади (там, де доречно), мережі ВПО тощо.
На третьому, продовжує думку Антощук, – поширення інформації через мікроінфлюенсерів і спільноти: локальні голоси, тематичні групи та ін. Співрозмовник зауважує: тут важливо говорити не політичними лозунгами, а зрозумілою мовою.
ДЛЯ ТОТ: ІНФОРМАЦІЙНІ ОПЕРАЦІЇ НА ТАКТИЧНОМУ І СТРАТЕГІЧНОМУ РІВНЯХ
- Щодо інформаційної політики, спрямованої на ТОТ, ще складніше. Аби не нашкодити людям в окупації, має бути глибоке розуміння всіх ризиків. Росія блокує незалежний інформпростір. Мешканцям ТОТ небезпечно підписуватися на проукраїнські телеграм-канали, мають бути інші підходи. У співпраці зі спецслужбами держава повинна проводити інформаційні операції на тактичному і стратегічному рівнях. Від тематичних коментарів у російських каналах – на зразок ML-ботів, як роблять окупанти, – до «маскування» нових каналів під російські, але з правильно вибудованим інформаційним складником, показуючи мінуси окупації, невикривлені українські та світові події, – каже експерт.
За його словами, месенджер MAX, який загарбники примусово нав’язують і на ТОТ, рано чи пізно може стати єдиним у Росії, тому до цього слід готуватися й розробляти належні інструменти.
На думку Антощука, щоб інформполітика стосовно ТОТ була ефективною, потрібен комплексний підхід: визначати охоплення аудиторії, кількість звернень від мешканців; знижувати поширення ключових російських фейків; нарощувати частку практичного, а не декларативного контенту.
Додає, що слід побудувати ефективну контент-матрицю: має бути мінімум 60–70% корисної інформації, 20–30% – роз'яснювальної та 10% – символічної і про підтримку.
- Треба вбудувати «безпекову редактуру» – чи не нашкодить цей пост людині, групі в окупації... Працювати з двома аудиторіями одночасно: тут і на ТОТ. Розвивати мережу довіри: використовувати не лише офіційні сторінки, а партнерів, волонтерів, правозахисників, місцеві медіа, які готові брати контент-пакети й адаптувати їх. Створювати інші мінімалістичні формати, важливі для мешканців ТОТ. Необов'язково робити грандіозні речі – для певної аудиторії потрібні точкові ініціативи, – ділиться спікер.
«НЕВАЖЛИВО, ЯКИЙ ДОКУМЕНТ ВАС ЗМУСИЛИ ВЗЯТИ, ГОЛОВНЕ, ЩО ВИ – УКРАЇНЦІ»
- Дуже важливо, щоб держава, зокрема, через посадовців, політиків транслювала українцям, які опинилися в окупації, що ми чекаємо їхнього повернення і приймемо їх, – каже заступник голови Херсонської ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації та з питань євроінтеграції Олександр Толоконніков. – Що ніхто їх не засуджуватиме за те, що брали російські паспорти, не виїхали з тих чи інших причин, вимушені були працювати для виживання і жили поруч із загарбниками. Звісно, не йдеться про тих, хто «підносив патрони» окупантам. На ТОТ створюють умови, коли людина без паспорта країни-окупанта не може отримати медичну допомогу, соціальні виплати. Ми маємо на всіх рівнях транслювати: неважливо, який «документ» вас змусили взяти, головне, що ви – українці.
Толоконніков акцентує, що слід формувати в мешканців вільної території ставлення до жителів ТОТ як до українців, які опинилися в біді, а не як до зрадників.
- На ТОТ потрапляє інформація від нас, тому що люди в окупації спілкуються з родичами, які живуть чи виїхали на вільні території України, – додає він.
Запитую, чому на офіційному сайті ОВА так мало відомостей про ситуацію на ТОТ. Він пояснює, що можуть публікувати лише офіційно підтверджену інформацію.
- Ми не можемо писати з формулюванням «посилаючись на власні джерела», як ЗМІ. Напишемо, а нам скажуть: доведіть. Навіть коли на лівобережжі після підриву Каховської ГЕС гинули люди й у соцмережах були повідомлення про братські могили, ОВА не могла це вказувати. Дуже обережно розповідаємо про відомі нам факти, щоб не видати джерело. Маємо пам’ятати, що українця на окупованій території можуть примусити надіслати фейкову інформацію. І перевірити її, поки лівобережжя не звільнене, ми не можемо, – зауважує Толоконніков.
За його словами, фейки, що транслює російська пропаганда як для мешканців звільненого правобережжя Херсонщини, так і ТОТ, базуються на страхах людей.
«РОСІЯНИ БРЕШУТЬ ПОСТІЙНО, НА ЦЬОМУ ПОБУДОВАНА ЇХНЯ ДЕРЖАВНА СИСТЕМА»
Журналісти Петро Коберник і Катерина Цимбалюк реалізують у Херсоні спільний проєкт про медійну грамотність Центру журналістських розслідувань і радіо RADIO X.ON, розвінчуючи російські фейки.
- RADIO X.ON – єдине місцеве радіо на Херсонщині. Його плюс у тому, що воно працює і на FM-хвилях, що «долітають» до ТОТ, і в інтернеті. Тобто, навіть якщо ти в окупації і не маєш інтернету, можеш почути новини з деокупованої території області. Кожен вихід в ефір ми розпочинаємо і завершуємо словами: росіяни брешуть. Додам, що росіяни брешуть постійно – на цьому побудована їхня державна система. Люди з лютого 2022 року живуть в окупації, уже роками перебувають під пресингом цієї брехливої пропаганди, і деякі справді починають вірити російським фейкам. Наше завдання – показувати правду мешканцям області – на ТОТ і визволеному правобережжі, спростовувати російську брехню. Робити це, з одного боку, складно, а з іншого – просто. Бо є такі фейки, для спростування яких потрібен лише здоровий глузд. Наприклад, 22 листопада минулого року росіяни написали, що Херсон завалило снігом і перекрита траса на Миколаїв. Достатньо було херсонцям відчинити вікно, щоб пересвідчитися: на вулиці – плюс 19, – каже Петро Коберник.
Він також зазначає: треба казати, що держава не забуває наших земляків на ТОТ, що ми впевнені – серед них багато тих, хто чекає на звільнення.
- Маємо говорити, що весь бруд, який ретранслюється через російські рупори, намагання дискредитувати ЗСУ, владу, Україну як державу – брехня, – наголошує журналіст.
Додає, що росіяни не можуть похвалитися військовими успіхами на Херсонському напрямку, тому посилюють тут інформаційну війну.
- Окупаційному управлінню інформаційної політики з так званого обласного бюджету щороку виділяють сотні мільйонів рублів. Насправді це управління дезінформаційної політики. З одного боку, вони розповідають, як погано живеться звільненим територіям Херсонщини, як усі голодують. З іншого – їм треба показати, як начебто гарно живе територія, окупована росіянами, – лівобережжя. Вони розповідають і про міфічний «прорив» у медичній галузі в той час, коли люди помирають без допомоги. Така собі процвітаюча Північна Корея, куди, за словами місцевих колаборантів, нібито переїжджають іноземці, які тікають із «загниваючого Заходу» і навіть планують жити на окупованих територіях, вести бізнес, – розповідає Коберник про фейки росіян.
ОКУПАНТИ НАМАГАЮТЬСЯ ТРИМАТИ ЛЮДЕЙ У ДЕЗІНФОРМАЦІЙНІЙ БУЛЬБАШЦІ
- Така пропаганда розрахована, зокрема, на внутрішнього російського споживача: їм пояснюють, навіщо РФ потрібна була Херсонщина. Щоб ви розуміли, пропагандисти транслювали, що не так давно в нас, на правобережжі, сталася, виявляється, епідемія сибірської виразки, перед тим – СНІДу, а в жовтні – сказу, – каже Коберник.
Він зауважує, що після того, як з України пішла, наприклад, агенція USAID, виживати медіа, що пишуть про ТОТ, стало складніше.
- Але це необхідно, тому що росіяни намагаються тримати мешканців ТОТ у дезінформаційній бульбашці. Якщо ми не розповідатимемо, що насправді відбувається, то інтелектуально, інформаційно, а потім і фізично втратимо цих людей. Зокрема – молоде покоління, яких окупанти на лівобережжі намагаються перетворити на яничар – так, як це робили з 2014 року на ТОТ Донеччини, Луганщини, у Криму, – зауважує журналіст.
ПРОПАГАНДИСТСЬКІ ТЕКСТИ ВИГАДУЮТЬ РОСІЯНИ
На його думку, є кілька рівнів пропагандистської машини РФ. Її рупор – місцеві колаборанти: Булюк (депутат облради, з 2007 до 2015 року очолював Херсонську митницю, нині – «перший заступник голови» окупаційного уряду), Сальдо (гауляйтер Херсонщини, ексмер Херсона, екснардеп), Бриков (колишній херсонський журналіст, який пішов на співпрацю з ворогом, нині очолює окупаційне управління інформполітики), ще кілька журналістів-зрадників.
- Унизу – херсонські колаборанти. Їх використовують як «говорящі голови» – такі ляльки, що надягають на руку. Їм спускають інформацію, яку ті мають транслювати. І пишуть такі «тексти» не місцеві. Наприклад: Сальдо сказав, що Херсон розташований на двох берегах Дніпра, що є якась лівобережна частина Херсона, яку начебто контролюють російські військові. Це – повна безглуздість, і Сальдо, який прожив більшу частину життя в цьому місті, був тут міським головою, добре про це знає. Але йому пропонують транслювати такі речі – і він це робить, – ділиться Коберник.
Наступний рівень пропаганди, зауважує співрозмовник, – працівники російських спецслужб.
- Вони створюють цей контент, що ретранслюють через колаборантів. Чому ми впевнені, що це роблять саме росіяни? Тому що є ті самі безглузді географічні помилки, нестикування. Зрозуміло: той, хто це писав, погано уявляє, де цей Херсон узагалі, – пояснює журналіст.
За його словами, найвищий рівень пропагандистської машини, про який мало хто каже, – люди, які спускають завдання, високопосадовці спецслужб.
- Це – архітектори дезінформації. Тепер популярно брати на такі посади колишніх політологів, що вигадують дезінформаційну лінію, – каже він.
Додає, що треба враховувати і роботу «ботоферми», спрямовану на Херсонщину.
- Пропагандисти б’ють по таких болючих для українців темах, як мобілізація. Приходять російські боти із закритих сторінок, на аватарках можуть бути крадені фото реальних українських військових або сторінки з українським прапором. Починають хайп, включаються реальні українські акаунти: у користувачів, що бачать такий загальний настрій у коментарях, може спрацювати стадний інстинкт, вони також починають писати негативні коментарі, – розповідає журналіст.
Довідково. ЗСУ восени 2022 року визволили правобережну частину Херсонської області, разом з обласним центром. Тобто звільнений весь Херсон – місто розташоване на правобережжі.
Частина Херсонщини, яка на лівому березі Дніпра, тимчасово захоплена російськими військами. Водночас українські підрозділи утримують там свої позиції.
Наразі 70% міст та сіл Херсонщини – під тимчасовою російською окупацією з перших днів повномасштабного вторгнення, – це 468 населених пунктів. Станом на січень 2024 року називали дуже приблизну кількість населення, яке там залишалося, – 150 тисяч чоловік.
Ірина Староселець
Фото надали спікери
Джерело – Укрінформ