Минув рік після підриву Каховської ГЕС 6 червня 2023 року. Це стало новим викликом для жителів Херсонщини. Хоч вода вже давно зійшла, проте ці події назавжди залишили слід у житті людей і жахливі спогади. Велика вода неочікувано й швидко в одну мить забирала їхнє життя, дехто втратив рідних, будинки, домашніх улюбленців та впевненість у майбутньому. Адже тоді ніхто не знав, що буде завтра.
У соцмережах жителі Херсонщини згадують та публікують дописи про цю катастрофу.
Наталія, виїхала з окупованих Олешок:
«Минув рік, як клята цапня звільнила нас від житла, майна, дорогого серцю міста, друзів, частини життя…
6 червня Олешки топило, зверху бомбили, ліс горів….
Болить…. Часто сниться хата, троянди, іриси, навіть автобус «акваріум», яким їздила на роботу у Херсон, мальовничі Кринки і друзі… написи на воротах «трупов нет», люди-тіні біля завалених хатин… Болить…. Досі страх, коли шумить вода, коли проходжу біля фонтанів… Часто в вухах гул….
Пам’ятаю, як виїжджали, нас було 60 людей з Олешок, Голої Пристані, навколишніх сіл, і на кордоні перед нами питають у бабусь, яким десь 85+ мету приїзду, а бабусі кажуть: потопельники ми, дочко, потопельники. Їдемо кудись, бо нема вже де жити. Дівчина ледь не плаче, дивлячись на нас, а ми ковтаємо сльози, бо ніхто не знає, чи зможе повернутися додому…
Отак перекотиполем гонить вітер нас по світу. Хтось десь зачепився в іншому краї, а когось ще гонить. Але усім сниться рідна домівка, дорогі серцю люди, речі і спогади….
Тримаймося…».
Ольга (імʼя змінено), знаходиться на лівому березі:
«Прошёл ровно год с того ужасного дня, который я не забуду до последнего вздоха. Как вытаскивали животных, спасали людей и видели, как оседали дома. Со всех сторон мяуканье, вой и звук воды. Дышащий страшный звук воды, который ничего хорошего не предвещает. .. За это год я снова пытаюсь подняться на ноги с Божьей помощью. Но и самая большая потеря произошла тоже в этот год. Я потеряла отца. Сижу и снова это все переживаю, потому что сегодня 6-е июня».
Олена, перебуває в Херсоні, оприлюднила власне відео з підписом:
«Так змінювалася ситуація в річпорту Херсона торік: три короткі відео зняті мною о 12.00, 15.00 та 19.00. 06.06.2023. Таким був мій останній «день журналіста» і перший день бомжа».
Вода поступово заходить у річпорт
Лариса, виїхала з Херсона:
«Коли мені сьогодні говорять: «добре, що живі, а будинки ваші відбудуємо…», можу відповісти тільки одне: так – живі, але ми вже ніколи не відновимо те, що накопичувалося і створювалося все життя… Особливо ті, хто у поважному віці.
Живі безхатченки!
Держава підтримала нас 5-ма тисячами, про які і говорити нема чого…Ну да, – ще обласна і міська рада такими ж сумами. Багато це?, можливо на це рік прожити, втративши ВСЕ? а скільки ще попереду?
Я – не про себе особисто, а про всіх «затоплеників»
А затоплено в Херсоні було за офіційними даними 2240 будинків, а скільки за неофіційними даними, ніколи не дізнаємося».
Олександр, херсонець:
«Рік тому кожен херсонець пережив новий рівень вразливості – через стихію затоплення.
Такий собі досвід – відчувати наслідки злочину підриву дамби».
Джерело – Гривна
