
Незламні!
Зворушливо до сліз, коли у будинках, залитих водою внаслідок підриву Каховської ГЕС вийшло з ладу геть все, осунулись стіни, впала стеля, зникла підлога, а на вцілілі частині стіни висить наш Прапор і Вишитий рушник…як символ Незламності, Сили, Волі і Віри..
Віри в Перемогу
Віри в Майбутнє
Віри в Себе, в свою непохитність..
Віри в те, що все буде добре…
***
Я думав що війна це найкращий, і найшвидший спосіб змінити країну.
Докорінно.
Замість кланово олігархічної, дійсно європейську, модерну!
Але виявилося що вороги в Україні, всередині, набагато сильніші за рашистську наволоч. Як ми можемо перемогти в війні, коли країну розривають мародери від влади?
574 млн грн на добудову Музею Голодомору? Щоб праонуки тих, хто вижив, не могли рятувати свої життя на передовій?
574 млн грн на fpv дрони – це приблизно 40 тисяч дронів, яким можна знищити майже все, що їздить та стріляє у росіян на передовій. Геть нахєр усе. Із розрахунку 4 дрони на один танк або самохідну установку, або ще щось.
***
Сейчас я в Херсоне.
Мой город. Здесь дышится иначе. Здесь мне хорошо, несмотря на круглосуточное бух- бубух. Вылеты и прилеты, вылеты , вылеты, вылеты и прилеты. Первых намного больше, что не может не радовать. 2-3 раза в сутки орёт сирена, потом обстрел чем-то громким и тяжёлым. Вчерашней ночью дрожали окна.
Приложение “Тревога” не устанавливала. С позапрошлой весны помню, что после его воя, не могу спать. Он создан для того, чтобы увеличиаать в человеке эту самую тревожность. А так – бахнуло, перевернулась на другой бок и сплю.
Дважды не умирают.
Я не знала, как отреагирую на теперешнюю обстановку в городе. Но оказалось, что звуки войны я воспринимаю как фоновые и занимаюсь своими делами. Страха нет. Но очень щемит видеть как опустел город и как 95% всего закрыто.
Несмотря на всю нелегкость положения, в котором находится наш город, я радуюсь дома и % внутренней удовлетворённости и позитива у меня здесь несомненно выше. Небо, деревья, парк, проспект с памятником Тараса, обычные прохожие, дети на площадке, каждый знакомый угол и вывеска, открытая кафешка или магазин вызывают радость. Удивляют новые строения вблизи ключевых остановок транспорта- убежища. Выглядят они очень необычно.
Было интересно пройти сквозь его лабиринт.
***
З окупованої Херсонщини, з лівобережжя, де підтоплено було і де поряд бої, написали одне слово “тяжко”.
Не забуваймо, що наші люди в полоні у російських терористів.
***
Друге літо поспіль без традиційного родинного відпочинку на Арабатській Стрілці. Але теплі спогади у нас не забере ніхто.
І головне тут не море саме по собі і не літній відпочинок, а саме родина. Тому живучи зараз як впо в якихось 20 хвилинах пішки від моря, цього літа я його ще не бачила.
Дуже вдячна ЗСУ за можливість бачитися з рідними у вільному Херсоні. Чекаю на наші зустрічі у визволеній Генічеській Гірці.
***
14 липня виповнюється рік після трагедії у Вінниці. Цього дня Росія вдарила по обласному центру ракетою “Калібр”. Загинули 29 людей.
Серед них – троє дітей. Це чотирирічна Ліза Дмитрієва, семирічний Максим Жарій і восьмирічний Кирило Пяхін.
Усі загиблі – цивільні.
На місці трагедії відкрили пам’ятний знак: 29 білих птахів з фотографіями загиблих здіймаються в небо.
Джерело – Гривна