У Херсоні потрібно перейменувати 135 вулиць, назви яких пов’язані з імперською та радянською Росією. Цей процес уже запущено – минулого місяця Херсонська міська військова адміністрація створила експертну групу з краєзнавців та істориків, які займаються цим питанням. Але формування пропозицій нових назв рухається дуже повільно.
Нагадаємо, 21 квітня президент підписав зміни до закону «Про географічні назви», згідно з яким відтепер в Україні буде заборонено надавати географічним об’єктам назви, що символізують, звеличують Росію або її пам’ятні місця, дати, події, діячів, які здійснювали агресію проти України (чи іншої країни).
Краєзнавці та історики проаналізували понад 1100 назв у Херсоні та відібрали з них 135, що потребують негайного перейменування. Запропоновані ними назви вулиць Херсона 13 квітня були розглянуті на засіданні міської комісії з перейменування. Після певних процедур буде оголошено громадські слухання щодо перейменування об’єктів топоніміки, повідомила пресслужба Херсонської МВА.
До речі, нагадаємо, що одне з громадських обговорень уже триває – щодо назви меморіального комплексу пам’яті захисників Херсона. Ідеться про територію Бузкового парку, обмежену вулицями Нафтовиків – Дмитра Донцова (Тельмана) – 2-ї Західної – 5-ї Західної. Обговорення у формі електронної консультації відбувається на сайті Херсонської міськради та її виконавчих органів за посиланням, триватиме воно до 31 травня цього року. Тож хто ще не взяв участь у ньому, варто зробити це – не залишайтеся осторонь важливих змін свого міста.
«Зараз дуже великий запит на перейменування вулиць і від громадських організацій, волонтерів, і від звичайних громадян. Є ініціативи щодо перейменування вулиць, які вже розглядаються міською комісією. Далі пропозиції будуть винесені на обговорення, і за 2 місяці має бути ухвалене рішення», – розповів в ефірі Медіаплатформи «Вгору» краєзнавець, член міської комісії з перейменування Дементій Білий.
За його словами, комісія нарахувала 135 назв вулиць, провулків та проспектів, що потребують негайної декомунізації та дерусифікації.
«Якщо ми подивимося на назву більшості херсонських вулиць, то більша частина з них має такі ж самі назви, як у російських містах. Тобто ми бачимо, що Херсон – український, і херсонці це довели ще минулого року, але фактично місто уособлюється з назвами російських культурних та військових діячів, імперських діячів. І це створювало ілюзію для окупантів, що Херсон проросійський. І щоби цього більше не було, потрібно провести дерусифікацію», – зазначив Білий.
Але не все так просто. Процес формування пропозицій нових назв рухається дуже повільно, бо перейменування майже кожної вулиці та кожного об’єкту викликає дискусії. Особливо це стосується вулиць, розташованих в центрі Херсона. Про це розповів ще один член експертної групи комісії з перейменування – краєзнавець Сергій Дяченко.
За його словами, члени комісії та експертної групи легше досягають згоди, коли йдеться про перейменування периферійних вулиць, пише «Мост». Але куди складніше домовлятися щодо центральних, таких як проспект Ушакова, вулиць Суворова, Воронцовської тощо.
«Моя думка – у центрі міста та в назві центральних вулиць повинна відображуватися історія Херсона», – зазначив краєзнавець.
Дяченко додає, що в Херсоні мають бути вулиці, які стали би візитівками міста, почувши про які, люди одразу розуміли б, що йдеться саме про Херсон.
«Ось приклад: якщо ми кажемо про вулицю Дерибасівську, то розуміємо, що йдеться про Одесу. Такої вулиці ніде немає більше. І в Херсоні мають бути такі вулиці, яких не буде ніде, і лише за назвою вулиці буде зрозуміло, що це – Херсон. Також важливо запобігти повторів, щоб вулиць з однаковими назвами не було в кількох населених пунктах», – каже експерт.
На думку Сергія Дяченка, чи не найбільшою проблемою в процесі перейменування вулиць буде комунікація з місцевими жителями. Тобто влада й експерти мають бути в постійному контакті з громадою і дохідливо пояснювати, чому та чи інша вулиця має отримати певну назву.
Але вирішальний голос, за його словами, повинні мати все ж експерти, бо вони мають певні знання історії міста та підготовку в інших сферах, що дозволить прийняти дійсно обґрунтоване рішення. Громада тут може мати хіба що дорадчий голос, вважає краєзнавець.
Джерело – Гривна
