Волонтер Григорій Янченко, більш відомий в Україні як «Дядя Гриша» – один з героїв книги «Волонтери: сила небайдужих» Наталки Позняк-Хоменко, виданої Українським інститутом національної памʼяті.
Як повідомляє УІНП, книга “Волонтери: Сила небайдужих” розповідає про волонтерство, як суспільне явище, що потужно заявило про себе з 2014 року, коли свідомі громадяни долучились до розбудови та забезпечення українського війська.
До книги увійшло 28 історій, розказаних від першої особи, які репрезентують різні аспекти волонтерської діяльності, пов’язані з російсько-українською війною: підтримка армії, допомога пораненим, підтримка населення, яке стало заручником цієї війни.
Зокрема, є історія Григорія Янченко — відомого у Херсоні волонтера. З 2014 року він збирав гроші на потреби Збройних сил України біля херсонського торговельного центру «Фабрика».
Він народився в містечку Ічні на Чернігівщині. Навчався в Авдіївському профтехучилищі та працював на будівництві місцевого коксохімічного заводу. Згодом, ще в радянський час, служив у повітряно-десантних військах. Після демобілізації переїхав до Херсона, працював на будівництві. З часом старі рани, які Янченко отримав на військовій службі, дали про себе знати. Григорій переніс 34 операції. Йому ампутували обидві ноги та частину пальців рук.
Після того як у 2014 році Росія розпочала військову агресію проти України, Григорій Янченко дуже хотів чимось допомогти українським захисникам. Саме тому зважився на збір грошей просто на вулиці.
«Найважче було зважитися на це морально. Я ж ніколи не був «попрошайкою», все життя працював, ніколи ні в кого нічого не просив, розраховував тільки на себе. Заспокоював себе, що це я прошу гроші не для себе, а для хлопців, які нас захищають. Мені дуже хотілося їм хоч чимось допомогти. Якби в мене була хоч одна нога чи пальці на руках, щоб стріляти, я був би з ними. А так – роблю, що можу і як можу», – розповідав волонтер.
З червня 2014-го, крім збору коштів для військових, Григорій Янченко возив на фронт продовольство та необхідний інвентар. До початку широкомасштабного вторгнення він разом з іншими волонтерами об’їздив чи не всю зону бойових дій на Донбасі.
У 2015 році Григорія Янченка відзначили званням «Почесний житель Херсону» за волонтерську діяльність.
На початку тимчасової окупації Херсону росіянами чоловік залишився в місті. Навіть в окупації продовжив збирати гроші на ЗСУ! Щоранку він приїздив у людні місця. Вмикав на колонці українські пісні та збирав пожертви. Місцеві його знали. Знали також, для кого він збирає кошти.
«Кожного дня я виїжджав наче на мінне поле: зранку все могло бути добре, але чи повернешся ти ввечері — невідомо», — згадував волонтер.
Григорій Янченко планував дочекатися звільнення Херсону в місті. Та наприкінці вересня 2022-го отримав погрози від співробітника російського ФСБ. Григорію вдалося евакуюватися до Запоріжжя. Там він зупинився у волонтерському центрі «Солдатський привал» та продовжив збирати гроші на ЗСУ.
До Херсону повернувся в листопаді, після звільнення.
Електронний варіант книги є у вільному доступі.
Євген Веселов, фото УІНП
Джерело – Гривна
