Херсонська обласна прокуратура розслідує екоцид через масовий мор курей, що стався у березні цього року, на початку російської окупації, на Чорнобаївській птахофабриці. Як саме розвивалася трагічна ситуація, розповіли жителі місцевих громад, які на власні очі бачили все, до чого призвела окупація. А також чи є ризик спалаху інфекційних хвороб у регіоні через заховання птахів на території фабрики – це з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
За даними прокуратури Херсонської області, у березні цього року внаслідок масового обстрілу армією РФ населених пунктів Херсонщини, без електропостачання залишилася одна з найбільших та найсучасніших місцевих птахофабрик, що розташована в селі Східне Музиківської громади. Через окупацію підприємство не мало можливості годувати птахів і підтримувати санітарний режим, внаслідок чого загинула переважна більшість курей. До початку повномасштабного вторгнення підприємство налічувало понад 4 млн птахів.
У травні цього року пресслужба групи компаній «Укрлендфармінг», у складі якої була Чорнобаївська птахофабрика, повідомила, що через вторгнення російської армії її робота була заблокована. Через це не було можливості годувати птицю та вивозити готову продукцію, а працівники не могли потрапити на робочі місця.
Про знищення птахофабрики в компанії нагадали 15 грудня, заявивши, що збитки становлять приблизно 12 млрд грн, або $ 330 млн. Наголошується, що «знищення фабрики, яка була одним з найбільших і найсучасніших виробництв в Європі, призвело до скорочення пропозиції курячих яєць в Україні та стало одним із факторів підвищення цін на них».
«РІЗАЛИ ТА РОЗДАВАЛИ ЛЮДЯМ»
Жителька Чорнобаївки Марина Полудень у коментарі «Новинам Приазов’я» розповіла, що працівники підприємства намагалися врятувати птахів.
«Люди, які там працюють, стали панікувати та казати, що птахи почали вмирати, тому що вони виснажені, голодні. Вони благали, писали в херсонських групах, хто може допомогти, щоб хтось провіз якийсь корм. Але російські військові нікого не пропускали, і тому птицю годувати не було чим. Люди, які там працювали, почали відкривати клітки та просто випускати курей. Птахи ходили по полях, паслися, але, я так розумію, самі не можуть їсти, тому що звикли до зерна, до трави не звикли. І вони просто так вмирали, валялись», – повідомила жінка.
За її словами, дехто з місцевих жителів забирав курей собі додому.
«Спочатку пропонували в групах, щоб люди приїжджали до Чорнобаївки та розбирали їх. Навіть роздавали безкоштовно ще живих. У такому, звісно, жахливому стані. Люди їх забирали додому, будували курятники, хтось на балкон їх собі брав, аби ті кури вижили. А потім, коли ще час минув, вони були в такому стані, що їх просто почали рубати», – зазначила жителька Чорнобаївки.
На території птахофабрики височіли купи курячих трупів. Фото з архіву директора підприємства Андрія Чиркова
Вона розповіла, що потім працівники птахофабрики почали вивозити курей до Херсона та роздавати жителям міста.
«Вони їх різали, завантажували в машини та вивозили по районах у Херсон, роздавали людям. З пір’ям, просто з рубаними головами, отак купою вони лежали в машині. Давали по 8 штук на руки. Спочатку обмежена була кількість, потім вже давали, аби лише люди забирали. Їсти теж нічого не було у людей. Отак от всі стояли в черзі, забирали курей і по домах скубали їх, потрошили варили, їли», – розповіла жінка.
«БЕЗ КОРМІВ ТА ВОДИ»
Спеціаліст із землекористування та екології Музиківської сільської ради Людмила Новохацька розповіла, що птахофабрика працювала в регіоні з 2012 року та була основним місцем роботи для багатьох жителів громади.
«Коли почалися воєнні дії 24 лютого, птахофабрика опинилася в складній ситуації. Там вимкнули світло через обстріли навколо. Працювала птахофабрика на дизель-генераторах, які діють на дизельному пальному. Через те, що не пропускали до нас на територію машини, які доставляли дизельне паливо, його дуже складно було знайти, птахофабрика опинилася без засобів існування для птиці. Тобто не качалася вода, не пропускалися машини з комбікормом, щоб забезпечити життєдіяльність для птиці. Тому не було ні кормів, ні води, вистачило запасів водозабезпечення десь на місяць, бункерів годівлі забезпечення десь на 3-4 дні», – зазначила представниця сільради.
За її словами, обстрілів безпосередньо птахофабрика не зазнала, утім, її майно було пограбоване військовими РФ.
«Було пограбовано багато, у тому числі двигуни та все інше. На цей час проводиться інвентаризація, детальну інформацію сказати неможливо. Потрібен час, щоб закупити інвентар, який зазнав втрат, усе це треба відновити, відремонтувати, щоб птахофабрика працювала», – пояснила посадовиця.
Російські військові не надали можливості вивезти загиблих птахів із птахофабрики для подальшої утилізації, розповіла Новохацька. Тому птиця була захована в котловані на території підприємства.
ЧИ ЗАЛИШАЄТЬСЯ ЗАГРОЗА?
Професор Національного університету «Києво-Могилянська академія», викладач курсу «Екологічна економіка» Євген Хлобистов зазначив, що пік загроз, пов’язаних з масовою загибеллю птахів, був у квітні цього року.
«Це величезна кількість тушок, яких треба було, відповідно до чинного природоохоронного законодавства, заховати та не робити шкоду для довкілля. Швидше за все, в умовах окупації цим ніхто не займався чи це було зроблено не у відповідний спосіб. Тому що жодна інформація, яку я сьогодні маю, не каже про те, що були проведені роботи, щоб їх утилізували з мінімальною шкодою для довкілля. Тобто проблем там може бути достатньо велика кількість, але це було у квітні», – зазначив експерт.
Однак ситуація, яка склалася на Чорнобаївській птахофабриці, має ознаки екологічного злочину та може «нести потенційну шкоду», вважає професор.
«Вони підвищують рівень бактеріологічної небезпеки, у процесі розкладання можуть переноситися елементи не повністю розкладених тушок птахами, гризунами на певні відстані, через те бактеріологічна ситуація може значно погіршитися. Правду ми сьогодні не знаємо, яка кількість інфекційних хвороб навколо Чорнобаївки була викликана саме таким поводженням з тушками курей. На жаль, ми не маємо й статистики цього, ми можемо тільки передбачити це. Але зрозумійте, що там не було жодного екологічного інспектора чи будь-якої людини, яка мала би зафіксувати, як там воно було», – зауважив Хлобистов.
Також він додав, що в регіоні, де розташована птахофабрика, влітку могли бути спалахи різних інфекційних хвороб. Втім, узимку загрози мінімізуються.
Джерело – Гривна
