Священник Православної церкви України з Херсонщини Роман Білий проводив богослужіння українською під час російської окупації. Після звільнення його села виїхав на Тернопільщину через постійні обстріли. Його будинок на Херсонщині зруйнований. Зараз священник проводить богослужіння у двох парафіях на Шумщині, підтримує херсонських вірян онлайн та вирощує кавуни з насіння, яке привіз із собою.
Він розповів кореспондентам Суспільного, що цьогоріч у нього на городі виріс дев'ятнадцятикілограмовий кавун:
"Коли кавун вродив, мене товариші питали, скільки я продав. Я відповів: "Продати — не продав, але роздав усе. Перші кавуни, які доспіли, люди скуштували після служби в церкві. Священник сіє слово Боже, зерно віри Христової. Сіємо це насіння, воно теж проростає, як слово Боже".
На Шумщині Роман Білий проводить богослужіння у двох селах: Мирове та Кордишів. За його словами, приїхав сюди 12 березня 2023 року.
"На другий день почав проводити тут богослужіння. Це був початок посту. Думав, півроку побуду та повернуся на Херсонщину назад. Але так сталося, що знаходжуся в цьому селі рік і вісім місяців. Для мене було дивним, коли я приїхав на Шумщину, що тут ще є багато храмів, підпорядкованих московському патріархату, а в нас на Херсонщині на правому березі по селах майже не лишилося таких. Де були російські церкви, то священники поїхали з окупантами, коли звільняли правий берег".
На Херсонщині священник проводив богослужіння і під час окупації.
"Я в окупації був від самого початку і до кінця. Люди лишалися в селі, а я як буду виїжджати, якщо люди поки в селі? Служили ми кожну неділю, кожні свята. Служба не відмінялася. Люди приходили до церкви. Ми гуртували людей. Наші війська стояли за чотири кілометри від нас. І ми так сім місяців чекали. Мали контакт з нашою старостою. Вона казала: "Ще трошки і вас звільнять".
Священник розповів, що під час окупації у селі не було електрики і продуктів у магазині. За його словами, людей рятувала риба.
"Рибалки ловили рибу, привозили і роздавали людям. Багато не брали: по одній рибині, по дві. До окупації нас було більше тисячі населення. Під час окупації молодь повиїжджала з дітьми малими. На даний час чоловік двісті залишилось в селі".
Коли почалася деокупація Херсонщини, російські військові частіше обстрілювали його село, каже Роман Білий. За його словами, люди почали виїжджати і він виїхав.
"Рік тому прилетів снаряд і знищив кухню літню. Тож лишився я без житла. Але життя продовжується. Головне, що всі живі. Староста мені сказала: "Головне, що вас не було, а то все відбудується".
Живучи на Шумщині, священник проводить богослужіння онлайн для херсонських вірян.
"Люди кажуть: "Отець Роман вже не приїде, хати немає". А я кажу: "Ні, я приїду". Я створив групу у вайбері "Православна церква нашої громади". Виходжу онлайн до людей і люди слухають службу. Їх дуже обрадувало. Як тільки буде можливість, коли припиняться бойові дії, коли проженуть ворога до кордонів 91-го року, тоді ми повернемось одразу. Я одне прошу Бога: щоб церква вціліла. Хоч яка, але щоб залишилася, щоб було де служити. Дуже хочеться додому".
Джерело – Суспільне
