Переселенка з Херсонщини 29-річна Олеся Точицька живе в селі Тупальці Звягельського району. У серпні 2023 року вона відсвяткувала своє весілля. Замість квітів молодята попросили гостей подарувати їм книжки і зібрали в такий спосіб понад 90 книг. У 2024 році за їхнім прикладом книжки замість квітів збирав на весіллі рідний брат Олесі. Разом вони зібрали понад 200 нових книжок для місцевої бібліотеки, яка завдяки цьому відновила свою роботу.
29-річна Олеся Точицька разом з чоловіком, братом та батьками займаються сімейним фермерством у Тупальцях. Родина переїхала з Херсонщини. Суспільному Олеся розповіла, що в селі немає місця, де б громада могла культурно відпочити, розважитися та змістовно провести час. Тому вони вирішили допомогти відновити роботу місцевої бібліотеки.
"Люди проводили свої вихідні дні і вільний час біля магазину і на зупинці, що не надихає на великі досягнення І це не те місце, де діти та молодь можуть проводити свій час. Тому з'явилася така ідея, щоб відновити бібліотеку в нашому селі, а для цього потрібен книжковий фонд. Ми з моїм майбутнім чоловіком минулого року святкували весілля, готувалися до нього і під час підготовки складали запрошення для гостей. Ми розуміли, що немає сенсу дарувати квіти в серпні, особливо, якщо врахувати захмарні ціни на них. Ми попросили замінити такий подарунок на книги для бібліотеки в селі Тупальці", — говорить Олеся.
За словами Олесі, ідею з книгами через рік підтримав її рідний брат, який також запропонував гостям на своєму весіллі замість квітів подарувати книги.
"На друге весілля ми вже були більш підготовленими. На моє весілля чимало книг дублювалися, тому на весілля брата ми вже написали список книг, які хотіли б, щоб гості подарували. Це була вже більш жанрова література, детективи, жіночі романи — все те, що затягуватиме нашого читача в бібліотеку, що вони будуть читати. На бібліотеку в Тупальцях зі своїх весіль ми подарували 211 книжок. Раніше бібліотека працювала у Будинку культури, книжковий фонд був старим. Ми перебрали книги і лишили в архіві бібліотеки російськомовні й неактуальні книги по типу радянських енциклопедій і тому подібне. Зараз нам треба думати, що з цими книгами робити — здавати на макулатуру чи шукати інший вихід", — розповіла Олеся.
Зі слів старости Брониківської сільської ради Валентини Карпчук, попереднє приміщення бібліотеки було непридатним для відвідування, оскільки там було холодно й вогко. Тому бібліотеку перенесли у приміщення сільради — там затишно, тепло, є безкоштовний wi-fi і людям зручніше приходити у сільраду.
У кімнаті, де зараз розташована бібліотека, раніше був склад.
"Ми взяли із старого приміщення бібліотеки полиці, столи, стільчики. Господарство, де ми працюємо, закупило пуфи для дітей і заставили це все книжками", — розповіла Олеся.
Бібліотека повноцінно працює з вересня 2024 року — з вівторка по суботу. За цей час дорослі разом з дітьми провели різні тематичні заходи і творчі вечори. У планах — організація гурткових робіт.
"Я вже працюю тут два тижні. На сьогодні у мене вже є 29 підписників: і діти, і дорослі — різновікові. І щодня у нас є охочі записатися і взяти книжку. Для нашого села відкриття бібліотеки — дуже велика подія", — каже бібліотекарка Людмила Василенко.
Зараз книгозбірня має понад 300 екземплярів різножанрової літератури і фонд бібліотеки постійно оновлюється. Книги приносять також самі жителі села.
"Я вам скажу, що відкриття бібліотеки однозначно стало таким тригером для того, щоб все культурне життя села ожило. Коли відкривалася бібліотека, я дізналася, що у нас в селі є справжня письменниця Ірина Ясінська, яка теж прийшла в бібліотеку і принесла нам свої книги", — розповіла Олеся Точицька.
"Яким чином привабити дитину до читання книг? Треба зібрати їх і привернути увагу до бібліотеки, щоб їм було цікаво. Після кожного розважального заходу діти йдуть, записуються і беруть собі книгу, щоб почитати. Тому бібліотека в селі — це дуже важливо", — говорить Ірина Ясінська.
Олеся Точицька говорить, що в селі є люди, які служать у ЗСУ та ветерани українсько-російської війни, тому в бібліотеці повісили великий прапор України.
"Ми повісили великий прапор, на якому залишатимуть підписи наші захисники і захисниці, які нас сьогодні захищають. Ми вважаємо, що це важливо і для дітей, які будуть бачити підписи цих людей, і для нас усіх — як постійне нагадування, завдяки кому ми тут усі знаходимося", — говорить Олеся.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Джерело – Суспільне