6 червня 2023 року близько третьої години російські військові підірвали греблю Каховської гідроелектростанції на Херсонщині. Це була п’ята за розміром ГЕС в Україні та найбільша за площею мілководдя. Підрив спричинив затоплення.
Під водою опинились будинки, поля та населені пункти, особливо на лівому низькому березі Дніпра на Херсонщині. Ми поговорили з тими, хто пережив затоплення, про те як змінилось їх життя та дізнались, до яких наслідків призвів терористичний акт, вчинений військовими РФ.
Історія порятунку з лівобережжя
Катерина Крупич з двома дітьми та батьком жила на дачі на лівобережному острові. Після звільнення Херсона родина не встигла дістатись додому. Протягом семи місяців вони жили у "сірій зоні", фактично на лінії фронту. Жінка каже, події 6 червня 2023 року не зможе забути ніколи. Вода почала стрімко прибувати на світанку.
"Вода підіймалась дуже швидко, тобто щопівгодини, мабуть, на сантиметрів десять. Дуже швидко, стрімко, просто на очах. Як у фільмі "Титанік", знаєте, як вода коридорами йшла? У нас так було стежками на дачах. Ми почали панікувати, ніхто не розумів, що відбувається, всі метушились", — пригадує Катя.
Родина на човні перебралась на двоповерхову дачу. Втім, рівень води продовжував підійматися, і їм довелось плисти до сусіднього — найвищого будинку.
"Течія була сильна, кружляли, неможливо було втримати човен двома веслами. Я встигаю з дітьми залізти через вікно в цю нову дачу. І якийсь час тато прив’язує човни, мотузка рветься і їх відносить. Я залишаюсь з дітьми одна, їжа, яку я готувала: гречка, коржик залишилась з ними в човні, я стою з двома дітьми, з цією сумочкою і на телефоні вісім процентів зарядки", — розповідає Катерина.
Вранці вони почули звук безпілотника. Українські військові побачили відчинене вікно на даху. Дронами скидали воду та їжу. Катерину з дітьми вдалось евакуювати на правий берег.
"Уявляєте, ми за три хвилини долетіли від дач до річпорту, уявляєте – три хвилини, сім місяців життя... Але слава Богу, що добре скінчилось", — розповіла Катя.
Що відбувалось у Херсоні
Зранку 6 червня вода почала прибувати й до квартири херсонки Людмили Верескун. Перший поверх багатоквартирного будинку у районі річкового порту затопило майже миттєво, згадує жінка.
"Вода стояла вище мого росту в під’їзді і тікати було нікуди. Ми тільки стояли і дивилася, як вона підіймається. Вода була вище за паркан, його не було видно. Хлопці-рятувальники, котрі приїхали на човнах, один роздягся до трусів і плигав у воду, щоб відкрити замок, відкрити ворота. І тоді вони на човнах сюди заїхали", — розповіла Людмила.
За шість днів рівень води спав. Людмила з сином змогли зайти до своєї квартири.
"Дві комісії було. Все переписували: і двері, і вікна, і поли, і, кажуть, треба відбивати стіни, бо там все всередині все вологе, все мокре. Мені нарахували 200 тис. Якщо все починати рахувати, то ми не вложимося у ці гроші", — говорить Людмила.
Компенсації за пошкоджене майно
На правобережній Херсонщині через підрив російськими військовими Каховської ГЕС підтоплені сім громад. Пошкоджені 3252 житлових будинки та 121 багатоповерхівка, розповів заступник голови ОВА Антон Самойленко.
Комісія з обстеження наслідків підтоплення склала акти по майже 2500 осель. Близько 800 будівель розташовані в населених пунктах, які перебувають під постійними обстрілами військових РФ, і до них не має доступу. Наразі жителі деокупованої Херсонщини, крім двох громад – Дар'ївської та Калинівської, не можуть отримати компенсації за пошкоджене майно.
"Компенсації за пошкоджене внаслідок підриву Каховської ГЕС майно не виплачувались. Це сталось внаслідок низки причин: активізація обстрілів з боку РФ, внесення підтопленої частини Херсонської області до зони активних бойових дій. На превеликий жаль, виплати компенсацій за пошкоджене майно на таких територіях на вимогу міжнародних донорів неможливі на сьогодні", — пояснив Самойленко.
Жителі підтоплених районів можуть розраховувати на допомогу у 10 тисяч гривень з державного та обласного бюджетів. Власники зруйнованих водою будинків – на отримання сертифіката на придбання нового житла, зареєструвавшись у Дії або у ЦНАПі.
Зниклі безвісти та загиблі
Внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС на підконтрольних Україні територіях загинули 33 людини, 28 – отримали поранення. Ще понад 40 людей досі вважають зниклими безвісти. Наразі неможливо встановити, які наслідки на тимчасово окупованій території, йдеться у доповіді Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні.
Інформацію про загиблих та поранених міжнародна комісія отримала від українського уряду. Представники Росії досі не відповіли на запити слідчих ООН щодо наслідків підриву дамби на Каховській ГЕС.
Associated Press провела власне розслідування і встановила, що унаслідок руйнації греблі Каховської ГЕС і повеней загинули сотні людей, що набагато більше, ніж та кількість, про яку заявила підконтрольна Росії окупаційна влада. За даними окупантів, на підконтрольній їй території потонуло 59 людей. Але лише в окупованих Олешках, населення якого, за оцінками українських військових, на момент повені становило 16 000 осіб, їх число обчислюється принаймні сотнями, йдеться в публікації АР.
Наслідки катастрофи
Внаслідок підриву Каховської ГЕС Херсонщина втратила зрошення. За попередніми підрахунками, для того, щоб провести першочергові заходи та його відновити на правобережжі необхідно приблизно 100 мільйонів гривень, говорить виконувач обов’язків директора департаменту сільського господарства та зрошення Херсонської обласної державної адміністрації Дмитро Юнусов. "В короткостроковій перспективі можливо відновити зрошення на правобережній частині Херсонщини площею понад 25 тисяч гектарів. Це площі, які знаходяться на території семи громад Херсонської області", — сказав Юнусов.
Посадовець говорить, що фермери пристосовуються, але від багатьох культур треба буде відмовитися. Також дуже страждає садівництво, всі дерева будуть засохлі без води. Страждає й урожайність, у деяких регіонах без зрошення урожайність впала майже у три рази.
Вчені Херсонського державного університету, Інституту ботаніки НАН України, Української природоохоронної групи провели кілька експедицій на територію Національного природного парку "Кам'янська січ". Вони вивчали дно колишнього Каховського водосховища, після того, як з нього зійшла вода.
Член експедицій, завідувач кафедри ботаніки ХДУ, доктор біологічних наук Іван Мойсієнко розповів, що побачене в останній їх здивувало — на дні Каховського водосховища виросли дерева висотою 2,5 метра.
"Я спеціально не ходив по всьому водосховищу і не шукав високу рослину, а конкретно дивився на моніторингових ділянках. Тобто це були рослини 2,5 м висотою, а рекорд був 3,08 метра. Уявіть, ця рослина почала рости у червні, бо до цього там було кілька метрів води. А сьогодні вже деякі понад три метри висоти. Не віриться, що така енергія і сила росту у рослин", — говорить Мойсієнко.
Уряд на засіданні 18 липня затвердив постанову про експериментальний проєкт з початку відбудови Каховської ГЕС, яку підірвали російські військові. Координуватиме проєкт Міністерство економіки, а замовником робіт буде державне "Укргідроенерго".
В Україні розробляють два етапи проєкту відновлення Каховського гідровузла, у склад якого входить відбудова Каховської гідроелектростанції.Про це в ефірі телемарафону Суспільне. Спротив повідомив голова правління Укргідропроєкту Вадим Крайник.
Президент конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко та виконавчий директор "Економічного дискусійного клубу" Олег Пендзин повідомили, що через дефіцит кадрів в Україні не вистачить фахівців для будівництва нової Каховської гідроелектростанції та облаштування водосховища.
Джерело – Суспільне
