Актриса Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім.М.Куліша Тетяна Проворова не поїхала з міста напочатку повномасштабного вторгнення та під час окупації РФ. Залишається і зараз, під щоденними обстрілами. Після звільнення Херсона, актриса повернулась до роботи: моновистава про військову ЗСУ "Позивний горобчик" та ведуча заходів в укритті. Далі пряма мова.
Про початок війни
В той день (ред. 24 лютого 2022 року) я прокинулась о 4 ранку, а через 10 хвилин мені написала повідомлення знайома, яка служить в ЗСУ: "почалось".
Те, що можлива війна, ми бачили з екранів телевізорів в новинах. Але що це стане реальністю — точно ніхто не вірив.
Я як і всі інші, не знала, що робити. Чи треба будити сина, чи треба йому йти на навчання... та й чи як тепер взагалі бути з навчанням. Звісно ж, ніхто нікуди вже не йшов.
Про життя в окупації
Окупація... Було по-різному: страшно, безвихідь, паніка... та вона закінчилась... згадувати про це болісно і чесно, кажучи, я не хочу.
Так, багато було пропозицій від "колег" співпрацювати. Але я вдячна Богу за те, що жива, вижила, залишилась сама собою і не змінила своїм внутрішнім поглядам.
Про роботу після деокупації Херсона
Після звільнення міста, театр починав потроху працювати, але спочатку не у творчому напрямку. У січні 2023 року мені зателефонував наш директор Олександр Книга. Він сказав, що попереду запланований захід і спитав чи зможу я бути ведучою на ньому. Я погодилась. Через півтора року війни отак потроху і почала знову працювати. Звичайно, не кожного дня, але згодом заходи почали проводити частіше.
У звільненому від російських окупантів Херсоні, перша і поки єдина моновистава за моєю участю — "Позивний горобчик". Прем'єра її відбулась на фестивалі "Мельпомена Таврії" 8 вересня 2023 року в Херсоні.
Спочатку режисер Сергій Павлюк обрав іншу виставу. Але коли ми почали читати, сказав, що це не те. Разом ми почали шукати іншу — знов не те. А потім я згадала п'єсу "Погані дороги". Років вісім тому, у мене були кінопроби на одну з ролей по цій п'єсі.
Перший тиждень були репетиції онлайн, адже в Херсоні буває дуже небезпечно. Я багато працювала самостійно — моновистава несе в собі постійну роботу актора над роллю. Згодом, потроху, виходила на сцену. Так ми вийшли на фінішну, а потім і фінальну пряму.
Цю виставу я граю на маленькій сцені, в маленьких залах, в укриттях...., але я дуже була здивована такою кількістю глядачів на прем'єрі в Херсоні — зала була повна. Стільки емоції переповнювало, просто неймовірні враження. Це якась нова хвиля і у мене і в глядачів. Було видно, як вони скучили, щиро плакали, кожен намагався підійти і доторкнутися, у прямому сенсі.
Про життя під щоденними обстрілами
Залишатись в Херсоні страшно, звичайно, але я не думаю саме про страх. Ти звикаєш, живеш, іноді існуєш. За цей час я навчилась радіти кожному ранку, сонцю, траві, чистій і тихій вулиці.
Я багато спілкуюсь з тими, хто залишився в Херсоні. Ми говоримо про життя, якісь буденні питання, але ніколи про страх. І це не тому, що ми вже не боїмось, ні, мабуть, ми вже адаптувались до такого життя. Це наш вибір, саме тому ми й залишаємось тут і зараз.
Про мрії та плани на майбутнє
Мені дуже не вистачає звичайної прогулянки містом. До війни, я багато ходила пішки і майже не користувалась транспортом. Дуже хочу пройтись та насолодитись містом. Так, Херсон поранений, але живий. Живий, бо люди тут живі, вони й дають місту дихати попри пусті, покинуті та побиті будівлі.
А коли настане перемога України, мрію обійняти всіх, кого зустріну: друзів, знайомих, хлопців з ЗСУ, простих людей... Дай Боже, щоб до цієї хвилини ми всі були, залишилися живі і змогли зустрітися в нашому Херсоні.
Що відомо про роботу театру під час окупації та після звільнення Херсона
23 березня 2022 року військові РФ заарештували директора херсонського театру Олександра Книгу. Вночі цього дня його відпустили.
29 травня 2022 року окупаційна влада призначила "нового" директора театру та "перейменувала" театр на "русский академический".
З 250 людей у штаті, лише 16 пішли на співпрацю з російськими окупантами, зокрема чотири актори, двоє людей з балету і одна з оркестру.
Попри все театр продовжував працювати, хоча більшість творчого колективу розкидана по Україна, за кордоном, а частина залишалась в тимчасово окупованому місті.
Актори театру, які перебували на той час в столиці підготували постдокументальний колаж про окупацію Херсонщини — виставу, яка створена на реальних історіях акторів "Лишатись (не) можна...". Показали її містами України.
Також у липні 2023 року показали у Словаччині виставу про переселенку з Донбасу "Кицька на спогад про темінь" Неди Нежданої.
У 2022 році колективу театру провів Міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії" дистанційно. Він був перенесений з тимчасово окупованого Херсона і відкрився 10 червня у Львові під гаслом "Мельпомена Таврії – Голос Херсонщини".
Херсонський театр показав на фестивалі у 2022 році онлайн-виставу "Обиженные.Россия". Сценарій до вистави написав білоруський драматург Андрій Куречик.
8 вересня 2023 року у Херсоні стартував 25-й міжнародний театральний фестиваль "Мельпомена Таврії" під гаслом "Ми вдома". Фестиваль відкрився одночасно у 25 містах України.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне
