Коли відзначати День міста у Херсоні. Лишити дату у третю суботу вересня чи перенести на інший день. Херсонські краєзнавці розповіли, коли, на їх думку, можна відзначати День міста та чи мінятимуть дату.
Третя субота вересня – така дата святкування Дня міста прописана у офіційно затвердженому міському статуті. Як розказав член комісії з перейменування та краєзнавець Дементій Білий, зараз у місті є дві думки щодо дати, коли треба відзначати День Херсона.
"Одна з позицій залишити старе: вересень — гарна пора року, ще тепло, всі роботи зроблені в полях, можна відпочивати. Він десь кореспондується з днем урожаю. Друга позиція — це день міста прив’язати до дня звільнення від справжніх фашистів — від російських фашистів, які загарбали наше місто. Цей день багато людей хоче зробити справжнім днем міста. Що робити, на яку позицію пристати? Я думаю, треба просто провести громадські слухання. Зараз це важко зробити. Можна зробити громадські слухання в онлайн, є такі можливості. Провести опитування", — повідомив Дементій Білий.
За словами начальниці міського управління культури Світлани Думинської, дата відзначення Дня міста на сьогодні незмінна.
"На сьогоднішній момент у нас прописана і вирішена дата міста. Це третя субота вересня. Її ніхто не скасовував. Коли звільнили місто минулого року 11 листопада, то дуже багато херсонців говорили про те, що саме цей день має бути днем міста. Але на сьогоднішній момент, це, мабуть, окрема дата, яка має бути саме Днем визволення нашого міста", — говорить начальниця управління культури.
На думку історика і краєзнавця Сергія Дяченка, з історичної точки зору Днем міста може бути 30 серпня 1737 року — тоді заснували фортецю Олександрівський шанець.
"Ми маємо казати тільки про місце, звідки взявся сам Херсон. Це територія фортеці, адміралтейства. На цій території ніяких археологічних пам’яток, ніяких поселень не було. Я не кажу про зимівник Соханського, який був на Кошовому острові, Карантинному, це інше поселення, так само це зимівники в Антонівці чи будь ще де", — розповів краєзнавець.
Поселення Біліховичі, позначене на карті французького інженера Боплана у 1648 році, на той час було археологічним городищем, говорить Дяченко.
"Тобто воно вже не існувало, його подали з позначкою руїни і це городище виходячи з назви поселення, знаходилося у селищі Дніпровське, де проводяться археологічні дослідження. Це величезне поселення, як для сільського, воно існувало з античних часів. Немає значення, хто засновник міста, про що ми говорили неодноразово. Тобто місто може бути засноване античними греками, римлянами, готами, воно все одно буде українське. І тут не треба до цього прив’язуватися ніяким чином. Всі ці люди формували українську націю, які ми є зараз", — розповів Дяченко.
На думку, краєзнавця Дементія Білого, до статуту Херсона треба вписати ще дві пам’ятні дати.
"Я пропоную додати до цих пам’ятних дат: перша — це день визволення від російських фашистів — 11 листопада. І друге — це 2 грудня, коли відбувся з’їзд установ Української центральної республіки (Ред. Губерніальний з'їзд, 2 грудня (за старим стилем) 1917 року). Цей з’їзд проголосив, що Херсон є невіддільною частиною Української народної республіки", — вважає краєзнавець.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне