31 серпня у Херсоні попрощалися із загиблими військовими Станіславом Степанським та Володимиром Тарасовим.
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну Станіслав Степанський був солдатом строкової служби та служив у Львові, з початком активних воєнних дій підписав контракт та пішов на фронт. Рідним говорив, що у відрядженні, розповідає друг сім'ї Ігор. Загиблому було 23 роки.
"До війни Станіслав був неодноразовим чемпіоном Херсона та України з рукопашного самбо. Перед призовом орендував приміщення і тренував маленьких дітей. Він дуже поважав людей, особливо старшого віку", — говорить друг Ігор.
Станіслав навчався в одному класі з донькою Інни.
"Вони коли були маленькі, то любили сухарики їсти, які не дозволяли. Й за партою сиділи разом. Стас казав моїй Марії, коли виросте, то буде військовим. А вона питала, а що як помреш, а він відповідав, що такого не станеться. Казав, буде заробляти багато грошей і вони будуть ті сухарики навіть на сніданок їсти", — каже Інна.
Микола Сердюк навчався зі Стасом в одній групі та був його товаришем.
"Я лише хороші слова можу про нього згадати, бо він був чесною людиною. Дуже відкритою талановитою, спортом займався. Він хотів захищати свою країну, помер як герой. Як кажуть кращі з нас йдуть першими", — говорить товариш.
Херсонець Володимир Тарасов загинув у грудні 2022 року у Карлівці на Донеччині. Брав участь у визволенні Херсона.
"7 квітня ми виїхали з окупованого Херсона. 8 квітня він пішов в одеський військкомат, 15 числа вже був в лавах ЗСУ. Тобто він ні дня не залишався осторонь. У нього лишився син десяти років, дитина з інвалідністю, яка пережила десять операцій на серці. Тобто Володимир міг і не йти служити, але пішов", — каже мати Тетяна Тарасова.
Мати каже, Володимиру залишалося до кінця зміни десять хвилин.
"Він повинен був піти у відпустку. Але був обстріл й вони вдвох з напарником загинули. Ті хлопці, які знають, що таке товариство, любов до батьківщини, як захищати свою родину, найкращі йдуть ось так. І всі друзі Володимира також воюють. Тепер мій син приїхав додому вже спочивати", — каже Тетяна Тарасова.
Відразу після загибелі поховати Володимира у Херсоні було неможливо, бо не пускали через обстріли, розповіла мати.
Загиблих героїв поховали на кладовищі Геологів у Херсоні.
Раніше ОВА повідомила, що 18 серпня на Херсонщині попрощались із військовослужбовцем ЗСУ Миколою Драєм. Він загинув на Запорізькому напрямку. Миколі було 53 роки, у нього залишилась дружина та двоє неповнолітніх дітей.
Також на російсько-українській війні, в боях за свободу та незалежність країни загинув житель Херсонщини Олександр Місюра. Він загинув на Бахмутському напрямку.
Каланчацька селищна військова адміністрація повідомила, що 13 серпня при виконанні бойового завдання на війні Росії з Україною загинув місцевий житель Володимир Якименко.
5 серпня, захищаючи Україну, загинув житель Зеленівки Денис Малишко. 3 серпня на Херсонщині попрощалися із загиблим на війні жителем Новорайської громади Віктором Герасименком.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне