Лікарі, медичні сестри, бригади екстреної медичної допомоги із Полтавщини місяць працювали у медзакладах Херсонщини. Медичну допомогу надавали містянам, а виїзні мобільні бригади обстежували жителів сіл. Про це Суспільному розповів лікар-анестезіолог обласної лікарні Володимир Будний. Поїхали у південний регіон медики після підриву російськими військовими Каховської ГЕС.
"Там не стільки складно у фізичному плані, скільки в моральному плані складно" - говорить фельдшер бригади Полтавського обласного центру екстреної меддопомоги Юрій Корчан.
Так про роботу у Херсонській області говорить фельдшер виїзної бригади Юрій Корчан.Він та ще понад два десятки медиків із Полтавщини місяць надавали допомогу жителям Херсонщини.
"Ми із собою мали автомобілі швидкої допомоги, пересувні лікувально-діагностичні центри, велика група лікарів була, медсестри. Відразу розподілили у різні лікарні, і на другий день ми вже вийшли на наші робочі місця" - каже анестезіолог обласної лікарні Володимир Будний.
ПедіатриняОльга Бастаногова працювала у виїзній мобільній лабораторії. За два тижні їхня бригада обстежила людей у семи селах регіону, каже лікарка.
"У мене були різні дітки, то із затримкою розвитку, наприклад. З пораненнями ні, бо це був амбулаторний прийом. А так колючі болі в серці, у когось там у дітей суглоби боліли, ми брали загальні аналізи крові, лабораторно відстежували" - розповідаєзаступниця головного лікаря з педіатричної допомоги обласної лікарні Ольга Бастаногова.
Працювати полтавським медикам доводилось і під обстрілами, розповів Юрій Корчан.
"Ми їхали останнє чергування на виклик, нас атакував дрон. Він два ВОГа (снаряд – ред.) скинув біля нас. Він за нами стежив, і місцеві кажуть, що їм, оцим військовим російським доплачують по 200 доларів за швидку допомогу. Він оператор сидить, ним керує і медицину вибиває", - говорить фельдшер бригади Полтавського обласного центру екстреної меддопомоги Юрій Корчан.
"Працювали в бронежилетах, у касках, в наших умовах ми змогли собі дозволити це. Ми не в операційній перебували, і рух у транспорті у нас був дуже небезпечний. Обстріли йдуть постійно, невідомо коли, як, скільки вилетить. Розумієте, у нас від моменту вильоту було три секунди. До трьох рахуєш і вже летить", - розповідає лікарка бригади Полтавського обласного центру екстреної меддопомоги Олена Бойко.
"Якщо я скажу, що мені було не страшно, я просто вам збрешу. Будь-якій нормальній людині, тим паче, я мама, в мене двоє маленьких дітей залишилось у Полтаві. Мені було дуже страшно. Але ми ж лікарі і діти, які в Херсонській області, вони взагалі ні в чому не винні, вони повинні були отримувати, хоч якусь медичну допомогу" - каже заступниця головного лікаря з педіатричної допомоги обласної лікарні Ольга Бастаногова.
30 дніву міській лікарні Херсона працювавлікар-анестезіолог Володимир Будний. Говорить, робочий графік не відрізнявся від звичної роботи у Полтавській обласній лікарні.
"Десь за два-три дні ми навчились розрізняти вихід і приліт по звуку, навіть розуміли, який калібр. Потерпає Херсон від артобстрілів.Там від звуку до падіння 12 секунд, тобто варіантів не було. На удачу", - говоритьанестезіолог обласної лікарні Володимир Будний.
"Нас перед цим попередили, щоб ми особо такий одяг не одягали, бо снайпера можуть убити когось із персоналу. Будуть думати, що військовий", - каже отоларинголог обласної лікарні Руслан Бондаренко.
У Херсонській області полтавські медики допомогу надавали цивільному населенню. Щодня на прийом до одного лікаря зверталось кілька десятків людей. Стільки ж разів на день і виїздили на виклики бригади екстреної допомоги, каже Олександр Забора.
"Ми звикли до більш спокійного життя. Хотілося внести якусь свою частку в нашу загальну перемогу і допомогти людям, які цього потребують і заслуговують на це", - розповідає фельдшер бригади Полтавського обласного центру екстреної меддопомоги Олександр Забора.
Нагадаємо, 30 днів медики з Полтавщини допомагали колегам із Херсонщини. Команда лікарів з нашого регіону стала найчисельнішою, розповів лікар анестезіолог Володимир Будний.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Джерело – Суспільне
