Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша з 5 до 14 липня провів гастролі у семи містах Словаччини з моновиставою "Кицька на спогад про темінь" Неди Нежданої.
Генеральний директор і художній керівник театру Олександр Книга розповів Суспільне Культура деталі про поїздку та діяльність трупи в часи війни.
У складі делегації, крім Олександра Книги, були головний режисер Сергій Павлюк, головний диригент Артем Філенко, акторка Ольга Бойцова та драматургиня Неда Неждана. Колектив об’їздив 7 міст: Братиславу, Тренчин, Банську Штявницю, Пезінок, Пряшів, Рожняву та Бардіїв.
Ідея гастролей у Словаччині
Ще перед Новим роком, після звільнення Херсона, разом із проєктом Music Ambassadors Tour від благодійної ініціативи Music Saves UA до міста приїхав Міхал Кашчак — словацький музикант, засновник і президент Міжнародного фестивалю "Погода" (мультикультурний щорічний фестиваль літератури й попкультури).
Кашчак згодом ще раз приїхав до Херсона та відвідав виставу "Кицька на спогад про темінь". За словами директора, вистава дуже сподобалась словацькому музиканту, Кашчак плакав над нею і сказав, що її має побачити Словаччина, тож запросив колектив театру на фестиваль "Погода" та на гастролі кількома містами. Фінансування для поїздки знайшов саме Кашчак, за його ініціативи у Словаччині вийшов і переклад п’єси.
Фестиваль "Погода" у Тренчині
Херсонський театр у Словаччині презентував моновиставу та проводив майстер-клас із готування борщу. Два дні трупа провела на фестивалі "Погода", який цьогоріч розташувався на колишньому військовому аеродромі в місті Тренчин.
Олександр Книга у захваті від події: 30 тисяч глядачів, цілодобова програма, можливість поїсти, забиті всі сцени навіть о пів на одинадцяту ночі, не насмічено, попри юрби людей.
"Мене дуже пригріло, що фестиваль фактично був присвячений Україні. І ми ходили скрізь з українськими прапорами, нас усі підтримували", — розповідає художній керівник.
Головну сцену відкривала українська співачка Аліна Паш, також на фестивалі виступав гурт Dakh Daughters. На фестивалі було українське містечко, там стояв жовто-блакитний трактор. Було декілька наметів із волонтерами, які збирали кошти для допомоги Україні. Після виступу театру на фестивалі відбулась дискусія з Олександром Книгою: він розповідав про війну в Україні, про те, що зараз відбувається в Херсоні.
"Міхай придумав, що про нас, про незламних херсонців, знімуть фільм", — додає Книга. Так, поки колектив був на гастролях, про Херсонський театр імені Миколи Куліша у Словаччині встигли зняти кіно. Словаки приїдуть дозняти фільм у Херсон 27 липня.
Артпростір і зустрічі словаків із колективом Херсонського театру
Після фестивалю театр проїхав ще шістьма містами. Олександр Книга захоплюється просторами, які їм відвели як майданчики для вистави.
"Як депутат обласної ради я воюю за те, що треба змінити парадигму цих радянських сільських клубів і будинків культури, які були зроблені для проведення партійних зборів. Потрібен новий підхід до артпростору. А у Словаччині ми працювали, наприклад, у культурному центрі, розташованому в старовинному монастирі з бібліотекою і баром та навіть готельними номерами в келіях. Потім працювали у фортеці XIV століття, у старовинній башті", — згадує директор.
Керівник театру каже, що на кожній виставі були херсонці: "Нас сьогодні розпорошило по всьому світу. І ми скрізь зустрічали своїх рідних. До нас приходили, щоб доторкнутись до Херсона. Питали, як там у місті. Просили: «А можна вас торкнутися, бо ви з Херсона?»”
У деяких містах після вистав ще були багатогодинні бесіди з творчою групою: "Десь була старша аудиторія словаків, яка пам’ятає, як росіяни зайшли до них на танках 1967 року. А ми розповідали про своє. Разом плакали та підтримували одне одного. В іншому місті була молодь, ми сиділи до другої ночі й розповідали їм про Україну".
Про виставу "Кицька на спогад про темінь"
Олександр Книга пригадує події кінця серпня 2022-го, коли група театру вирвалася з-під окупації та почала відновлювати роботу. Перше, що змогли поставити, — кілька невеликих моновистав, було складно зібрати докупи артистів для більшої постанови: усі роз’їхались.
П’єсу "Кицька на спогад про темінь" Неда Неждана написала 2014 року. Херсонський театр поставив її у 2015-му. Це історія переселенки з Донбасу, яка розповідає, що з нею відбувалось на початку війни, під час цього варить борщ і наприкінці дійства пригощає глядачів. Вистава зовсім по-іншому заграла, коли борщ внесли до переліку нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
"Словаки, слухаючи нашу виставу, сказали, що таке враження, наче ми ділимося своїм горем і хлібом, як Ісус Христос. Порівняння було таким чуттєвим, ми самі плакали від цього, — говорить пан Олександр. — І справді, коли ми стали біженцями, вистава в нас заграла зовсім по-іншому".
Акторка моновистави Ольга Бойцова провела кілька місяців під окупацією, вклала досвід у свою гру, і ніхто не лишився незворушним, як запевняє керівник театру.
Як зараз працює Херсонський театр імені Куліша
Херсонський театр не припиняє роботу. Перед Новим роком вони зорганізували артхаб в укритті Херсона. Там перед гастролями у Словаччині театр закрив сезон, там поставили прем’єру на пісні Кузьми Скрябіна "Сам собі країна".
У Кропивницькому випустили спільну виставу з місцевими акторами — "Заборонений" про Василя Стуса. Наступні гастролі з виставою "Лишатися (не) можна" про Херсон плануються на серпень. Вони пройдуть у десяти містах України. Зокрема, 7 серпня театр приїде до Києва та виступатиме на базі Національного академічного драматичного театру Лесі Українки.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
Джерело – Суспільне
