Суспільне Культура розповідає про те, як змінилось життя культурних інституцій Херсона та як вони поєднують мистецтво та волонтервство.
Ранок директора Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру імені Миколи Куліша Олександра Книги розпочався з замірів води. Станом на 11:00 ранку її рівень упав на 5 сантиметрів.
Сам театр у безпеці, але у багатьох співробітників театру друзі та родичі на лівому березі, у деяких там власні дачі. У самого Олександра Книги в окупованому та майже повністю затопленому місті Олешки ще до вчора жила мама. Її будинок затопило до другого поверху. Жінку врятували надзвичайники.
Олександр Книга каже, що, на жаль, люди не завжди хочуть евакуюватися, навпаки лишаються у місті попри обстріли та паводок. Так, багато працівників театру залишалися навіть під час окупації, сам він виїхав після арештів та допитів.
З моменту підриву гідроеклектростанції у Новій Каховці театр перетворився на волонтервський хаб — сюди везуть будь-яку необхідну допомогу та матеріали. Зокрема вчора отримали великий вантаж від Ротарі-клубу, членом якого є Книга.
Та, незважаючи на всі ці обставини, театр продовжує жити своє життя, а співробітники — робити свою роботу. Наразі вони готуються до закриття сезону, яке заплановане на 23-24 червня, та гастролей театру на початку липня. Щоправда, репетиції і досі відбуваються в бомбосховищі.
Серед прем'єр — вистава "Сам собі країна" за текстами Андрія Кузьменка "Скрябіна", а також постановка "Заборонений" у співпраці з Театром Корифеїв у Кропивницькому.
У основі вистави "Заборонений" (режисер-постановник – Сергій Павлюк, Херсон) — п’єса Сергія Дзюби та Артемія Кірсанова про перебування Василя Стуса на засланні, розказана колишньою аспіранткою. На початку дівчина працювала над дисертацією про життя і творчість поета-шістдесятника, але за волею долі стала медсестрою та доглядала за жінкою – колишньою співробітницею КДБ, яка мала стосунок до справи Стуса. Відтак автори постановки намагаються говорити про минуле через сучасні образи, проблематизуючи російську війну та злочини в Україні сьогодні.
"Я працюю в театрі сорок років. Херсонщина — наш край, і його треба відновлювати. Ми є і ми, слава Богу, живі. Бо хто ще, окрім нас, займатиметься відбудовою", – говорить Суспільне Культура директор театру.
У тому, що театр продовжує працювати у звичайному режимі, Олександр Книга не бачить нічого дивного. Він каже, що справжня робота настане, коли через два тижні спаде вода. І додає, що вірить, що вже з кінця місяця театр вийде з бомбосховища і почне репетиції на власній театральній сцені.
Читайте нас у Facebook і Telegram, дивіться наш YouTube
Станьте частиною Суспільне Культура: напишіть нам про цікаві події культурного життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Ваші історії важливі для нас!
Джерело – Суспільне
