Затоплені подвір’я школи і дорога, якою добиралася на роботу, побачила на відео після підриву Каховської ГЕС Марія Артеменко з Олешок Херсонської області. З весни минулого року вона живе у Хмельницькому. Жінка цілодобово слідкує за ситуацією у місті разом із колегами по роботі – викладачами Херсонського національного технічного університету, релокованого до Хмельницького. "Будь ласка, допоможіть, хто може. Місто Олешки, Космонавтів, 19, Василенко Сергій та Василенко Галина, пенсіонери, зі вчорашнього дня немає зв’язку, говорили, що будуть ховатися на горищі свого будинку, допоможіть їм, будь ласка", - це повідомлення з групи жителів херсонських Олешок, яке читає Марія Артеменко, перша проректорка Херсонського національного технічного університету, що нині діє на Хмельниччині.
Каже, заклики про допомогу від місцевих тут – непоодинокі: "У нас залишилися співробітники в Олешках, до речі, один зі співробітників провів ніч у сусідів на другому поверсі, чекаючи, що його хтось забере. Але ворог нікого не евакуює, люди самостійно, волонтерськими силами, в кого залишилася човни, вони підбирають людей, і вивозять туди, де ще сухо".
В Олешках херсонка Марія Артеменко жила 15 років. Каже, що після підриву Каховської ГЕС її місто частково опинилося під водою, зокрема, будинки в низині, подвір’я школи, де навчалися її діти, і дорога з міста.
Голова вченої ради Херсонського національного технічного університету Олена Чепелюк дивиться на фотографії з рідної Херсонщини, розміщені на стіні кабінету: "На цьому фото зображена набережна Херсона, я бачила відео, що вода майже підступила до цієї набережної. Зараз вона затоплена чи ні, я не скажу. Але це дійсно той район, який потерпає від повені".
Набережну Олена Чепелюк називає улюбленою локацією прогулянок і дозвілля місцевих і гостей Херсона. Розповідає про місце відпочинку, зруйноване внаслідок підриву Каховської ГЕС: "У Херсоні є така культура – дачна, майже в кожного жителя є дача на березі Дніпра, якщо її немає, то ми винаймаємо ці дачі. Я, наприклад, кожного літа винаймала дачу на Дніпрі, жила там, два тижні була в усамітненні. Для мене це було дуже ресурсно, це був найкращий відпочинок. Зараз я розумію, що всі ці дачі затоплені, що їх більше не існує, але відбудуємо".
Студенти Херсонського національного технічного університету моніторять ситуацію на Херсонщині. Іван Наконечний – президент студентського самоврядування вишу. Каже, що факт підриву Каховської ГЕС викликав у нього подвійні відчуття: "Ти наче й розумів, що може таки трапитися, тому що була купа прецедентів. Коли неспокійно, окупант щось підривав, йому все одно, і неприємний сам факт, що трапилося".
У студентки Ольги Ковальчук у рідному селі Дарївка на Херсонщині залишилися рідні. Від бабусі, каже, дізналася, в якому воно стані: "Там, де був очерет, вже нема, там, де були дерева, вже немає. Виглядає досить страшно і дивно, бо незвично таке бачити".
Марія Артеменко говорить про перші відчуття після підриву Каховської ГЕС: "Емоції, мабуть, були схожі на ті, що були 24 лютого, коли в місто почали заїжджати танки".
Джерело – Суспільне
