Восени 2022 року, коли за Хрещенівку і всю Нововоронцовську громаду точились бої, волонтери з Нікополя Дніпропетровської області зібрали й передали гуманітарну допомогу жителям села. Привезли продуктові набори, речі для тих, хто почав повертатись до своїх зруйнованих і пошкоджених осель. Про свою поїздку до Хрещенівки та Шевченківки тоді не повідомляли через щільні обстріли з боку армії РФ. Зараз волонтери з Нікополя продовжують допомагати хрещенівцям. Про те, як жила Хрещенівка з березня 2022 року під окупацією та обстрілами і як зараз життя повертається в село, уродженка села Анна Клим розповіла Суспільному.
Анна останні 11 років живе у Нікополі. 11 березня 2022 року російські війська зайшли у її рідну Хрещенівку.
"Мені 38 років, і половину життя я вже живу в іншому місці, але ж коріння, як то кажуть, не викорчуєш. Завжди була активною, тож і під час війни взялися допомагати своїм хрещенівцям, які опинилися в окупації. Нікопольський район межує з Нововоронцовським, і нам було страшно, що й до нас росіяни дістануться. У Нікополі велике ком'юніті волонтерів, ми спілкуємося між собою, щоб допомагати людям", — розповіла Анна.
Як пережили окупацію її земляки, знає від них самих. З багатьма з них знайома з дитинства і продовжує спілкуватись. Російські окупанти грабували, катували, трощили те, що не могли забрати.
"Знаю людей і що їм довелося пережити від росіян. Наприклад, староста Віктор Копиток — мій однокласник, він чимало натерпівся. У Любимівці та Біляївці в школах зробили тюрми, де утримували цивільних людей, взятих у полон. У мене родич був у такому полоні, ми довго його чекали. Дякувати богу, він живий, повернувся. Звісно, багато покраденого, багато понищеного. Наприклад, наша вчителька музики — кубанська казачка, яка вийшла заміж за нашого хрещенівця. В неї майно знищене. От стоїть холодильник — порубаний сокирою, просто тому, що вивезти його не змогли. І таких історій — купа! По посадках довкола розтягнутий посуд, хатні речі, та й унітази ті самі — це дійсно так! В посадках на землі, в окопах лежать килими, вкрадені в людей — російські військові їх собі стелили, щоб спати там", — розповіла жінка.
У Хрещенівці й сусідніх селах зруйновані й пошкоджені навчальні заклади. Багато побитих житлових будинків, продовжила Анна Клим. Попри це, люди повертаються до домівок і починають налагоджувати своє життя.
"У Хрещенівці залишилась фельдшерка Ольга Павлівна, вона працювала і під час окупації, і зараз до неї звертаються люди за допомогою. Крім того, в село приїздять "Лікарі без кордонів»" А от магазини не працюють ще ніякі. Хліб і продукти в село привозять. Наш благодійний фонд "Берегині Нікополя" не дуже великий. Тому, коли ми збираємося в поїздку, даємо заклик по волонтерській спільноті міста, і нам допомагають — хтось додасть речей, хтось — продуктів", — розповіла Анна Клим.
Завжди слідкувала за рідною Хрещенівкою, каже волонтерка. У Нововоронцовській громаді всі гуманітарні питання взяли на себе волонтери – Дмитро Бурлай, Андрій Селецький, які й зараз продовжують працювати. Нікопольці теж допомагають. Зібрали саджанці дерев і квітів, щоб висадити на місці понівеченого сільського парку.
"Бачимо, як у селах наводять лад. Люди прибирають свою територію, розчищають зарості. Я добре пам'ятаю, який у Хрещенівці був парк, тому запропонувала допомогти його відродити, адже зараз він дуже понищений. Колись цей парк був найкращим у Херсонській області серед усіх сільських парків! У нас там був зоопарк навіть", - згадує Анна.
Волонтери кинули заклик — і нікопольці почали приносити все, що могли, не лише квіти та паркові культури, а й смородину та малину,
"Біля школи в Хрещенівці є сад, де можна фруктові дерева посадити. Ми все відвезли, а потім у соцмережі бачили, як саджали ці квіти та дерева", — розповіла Анна Клим.
Читайте також
Без води, електрики та газу. Чому люди повертаються у Посад-Покровське та як облаштовують свій побут
Атаки крилатими авіабомбами, обстріл Кізомису. 425 день війни: хроніка подій в Херсонській області
Читайте нас у Telegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне
