5 березня 2022 року херсонці вийшли з українськими прапорами на мітинг проти озброєних російських військових на площу Свободи. Люди скандували: “Херсон — це Україна!”, "Додому поки живий!" та "Україна — понад усе!". Суспільне зібрало спогади херсонців про той день.
Як розповів перший заступник голови Херсонської обласної ради Юрій Соболевський, у перший день вийшло багато херсонців і їх неможливо було порахувати.
"Ми спочатку намагалися порахувати скільки людей на площі, але зрозуміли, що це насправді на стільки масове, що кількість не має значення. Цей мітинг, як і всі наступні, дійсно відображали настрій херсонців", — каже Соболевський.
За словами першого заступника голови облради, російські військові не розуміли спротив, адже велика кількість дійсно вважала, що прийшли когось звільняти та їх будуть вітати як друзів.
"Але замість цього вони отримали такий жорсткий спротив, вони побачили реакцію великої кількості людей, яка відображала відношення до всіх цих подій та до самих російських солдатів", — розказав Соболевський.
Голова Фонду "Об'єднання" Юрій Антощук розповів, що за кілька днів до першого мітингу, приїхала так звана "гуманітарна колона" у Генічеськ, а потім у Херсон. Тоді отримати допомогу ніхто не прийшов. І вже на наступний день люди зібрались на мітинг.
"Мене багато хто питав про ініціаторів виходу людей на площу Свободи, але, те, що я бачив — це самоорганізація. Різні люди з різних районів міста вийшли самі по собі сказати окупантам, що їх тут ніхто не чекає. Їх ніхто не організовував, ніхто не координував, ніхто спеціально не збирав. Це було складно зрозуміти російським найманцям, що так може бути", — каже голова Фонду.
Юрій Антощук говорить, що в той день десятки тисяч людей вийшли на вулицю. При цьому не всі розуміли, що окрім херсонців, серед натовпу могли бути росіяни, ФСБ чи з інших структур, які відкрито знімали людей.
"Тоді всі все знімали на камери, але я помічав і тих, хто цілеспрямовано знімав саме херсонців з плакатами. Пізніше почали зникати люди, які ходили на мітинги, деякі й досі перебувають у полоні РФ. Проте на той момент, мало хто думав про цю небезпеку", — говорить Юрій Антощук.
За його словами, всі сподівалися, що це швидко закінчиться. Але, на жаль, за 8,5 місяців окупації, у ФСБ було достатньо часу аби опрацювати всі матеріали, і знайти багатьох людей з мітингів.
"Не зважаючи на всі ризики, херсонці не могли діяти інакше. Не вийти на площу було не можна, бо Херсон — це Україна", — говорить Антощук.
Один з учасників мітингів Олександр Геращенко розповів, що вперше на площі зібрались, щоб вигнати конвої з російською "гуманітарною допомогою". Тоді прийшло не багато херсонців, до 20 людей.
"І це нам вдалося. Фури розвернулися та поїхали. Тоді я дав інтерв'ю російському телебаченню на камеру. Правда під стволами автоматів. Казав, що ми не бажаємо бачити їх тут, що ніякого "руського миру" у Херсоні не буде", — розказав чоловік.
За словами Олександра, разом з режисером театру Сергієм Павлюком дали об'яву у соцмережі про заклик вийти на площу 5 березня о 10 годині.
"Ми не думали взагалі, що така кількість людей прийде. Але наступного дня просто вразилися. Я був у захваті, які сміливі херсонці, як вони відгукнулися, тоді й почався серйозний спротив", — каже Олександр.
За словами херсонця, інформація про створення мітингу розлетілася не тільки по Херсону.
Олександр Геращенко пригадує, як у соцмережах кидали інструкцію: тільки українська символіка, мирні настрої та ніякої агресії, бо 4 березня стикнулися з провокаторами, які намагались вчинити бійку.
"У день мітингу біля адміністрації стояв ланцюг автоматників та кулеметників. Тож всі намагалися туди не переходити. Наша задача була показати військовим РФ, що ми згуртовані і будемо обороняти своє місто, як можемо. Зброї в нас зовсім не було", — розказав чоловік.
Декілька хлопців підійшли зі сторони виставкового центру і просто стояли дивилися. Олександр говорить, що бачив, як російський військовий почав лаятись, а потім витягнув хлопця з натовпу і почав бити.
"Люди побігли, почали захищати хлопця і тоді російські військові почали стріляти з кулемета та автомата уверх, але хтось вистрілив саме у хлопця. У нього була прострелена нога", — каже Олександр.
Далі, говорить Олександр стало страшно, бо люди були розлючені.
"Ми з Сергієм вирішили, що треба енергію людей перенаправити, щоб не допустити ще більше поранених, їх треба було відвести кудись. Тоді влаштували ходу до вічного вогню. Люди підтримали, стали в колону і ми пішли до пам’ятника Незалежності", — розповів Олександр Геращенко.
Що відомо
- 5 березня 2022 року херсонці з українськими прапорами зібрались на Площі Свободи. Вони скандували: “Херсон - це Україна!”. Попри попереджувальні постріли російських військових, все більше людей виходили у середмістя і говорили їм забиратись. Військові РФ залишили площу, а херсонці пройшли колоною до Парку Слави і влаштували там ще один мітинг.
- З 6 березня 2022 року на мітинги вийшли не лише у Херсоні, а й у багатьох населених пунктах області. Вони співали державний гімн і вигукували гасла. З жовто-блакитними прапорами, повітряними кульками, саморобними транспарантами на площі виходять тисячі людей.
- 27 квітня 2022 року уХерсоні російські військові розігнали мирний мітинг проти так званого "референдуму". Вони застосували світло-шумові та зі сльозогінним газом гранати.
Читайте також
"Херсон — це Україна". Хроніка спротиву херсонців російській окупації
Рік війни: як спротив російським окупантам допоміг вистояти Херсону
Читайте нас у Telegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне