Виноробня "Князя Трубецького" зараз – на "нулі". У кілометрі стоять російські окупанти й обстрілюють історичне шато на правому березі Дніпра. Як підприємство пережило окупацію, що залишили по собі російські окупанти та чи планує відновлювати вирощування винограду та виготовлення вин, Суспільному розповіли провідні менеджери виноробні.
Від лози – до бокала
Виноробня "Князя Трубецького" – класичне французьке шато з виноградниками, рестораном, готелем, музеєм та підвалами. Щороку його відвідували до 30 тисяч туристів.
Ще 22, 23 лютого команда будувала плани на найближчі 10 років і готувалась відправити продукцію на престижну виставку, розповів генеральний менеджер ПРАТ "Князя Трубецького" Андрій Стрілець.
"Збиралися випускати нові сорти вина, яких не було ще в нас на ринку. Адже в нас такий склад виноградників, як у великих вин Франції — Каберне-фран, Мальбек, Шираз. У нас був готовий ящик готової продукції для відправки у Лондон на престижну виставку Decanter. Його збиралися відправити 24 лютого, але вже не змогли. За два тижні до війни ми взяли золоті медалі в Берліні", — згадує Андрій Стрілець.
Окупація
Ранок 24-го. Вибухи в Новій Каховці. Повідомлення про початок війни. Андрій виїхав до родини в Київ. Вже за 3-4 години працівники виноробні повідомили, що російські війська — біля воріт. На час окупації зв'язок з працівниками вирішили не підтримувати – задля їхньої безпеки. Що відбувалось на виноробні, менеджер дізнавався з фото місцевих жителів та з відео російських військових.
"Знаємо, що на виноробню приходили окупанти, бачили відео, яке вони ж і виклали в мережу — як грабують, забирають те, що зберігалося в нас. Серце кров'ю обливається — це праця стількох людей і кількох років, а ті варвари навіть не розуміють його цінності", – каже Андрій Стрілець.
На фото, які передали місцеві жителі, видно діри від обстрілів — просто в історичній будівлі.
"Щойно українські військові вивісили прапор на те місце — прилетіло одразу в прапор. І зараз там діра у башті. Але що там усередині відбувалося, яка ситуація — не знаємо й досі, бо поки не дозволяють туди їхати", — говорить генеральний менеджер.
"Перше, що я зроблю після перемоги — вип'ю келих "Оксамиту України". Для нас узагалі особливе значення мають "Оксамит України" та "Перлина степу".
Вин під маркою "Князя Трубецького" практично не лишилось. Склад готової продукції у Гостомелі згорів. Збереглись тільки кілька пляшок.
"Про збитки зараз говорити складно. Чітко знаємо, що на складі готової продукції, який ми орендували в Гостомелі, згоріли 32 тисячі пляшок. А до підприємства поки не маємо доступу, тож щось підрахувати неможливо. Тільки інвентаризація після повного звільнення покаже, що є, чого немає", — розповів Андрій Стрілець.
Плани на майбутнє
Зараз працюють командою з трьох спеціалістів: складають плани інвестицій та відновлення виноградників. За час війни нікого з колективу не звільнили, і після перемоги планують знову налагодити виробництво вин.
"Ми дуже оптимістично налаштовані, чекаємо перемоги та будемо все відновлювати. Звісно, щоб налагодити виробництво таких вин, потрібно 2-3 роки. Якщо виноградники не оброблялися рік, то їх іще можна буде підняти, якщо 2-3 роки — то це буде складно. Але насіннєвий матеріал є, якщо сорти зіпсуються — посадимо заново", — говорить Стрілець.
"Ми віримо в перемогу, слава ЗСУ! І обов'язково зробимо сорти вин, які стануть кращими на світовому ринку та прославлятимуть Україну. Це вже навіть не стратегія наша, а місія".
Менеджер каже, що і до війни був план — які сорти садити, які відновити, які треба пересадити. Він переконаний, що підприємство знову зробить вина, гідні світового ринку.
"Перше, що я зроблю після перемоги — вип'ю келих "Оксамиту України". Для нас узагалі особливе значення мають "Оксамит України" та "Перлина степу". Ми чекаємо визволення, віримо в перемогу! Слава ЗСУ! І обов'язково зробимо сорти вин, які стануть кращими на світовому ринку та прославлятимуть Україну. Це вже навіть не стратегія наша, а місія", — сказав генеральний менеджер виноробні.
Музей
Чотири згорілі пляшки з Гостомеля, фотографії пошкоджених історичних будівель, спустошених підвалів – ці речі стануть частиною 120-річної історії шато Трубецького, які розташують у музеї виноробні. Свою місію керівники підприємства вбачають і у збереженні шато як туристичного об'єкта, частини історії Херсонського краю.
"Ця виноробня пережила вже кілька війн — і революцію, і Громадянську, і дві світові. Переживе й цю, все відбудуємо. На початку 2000-х історичне шато ми повністю реконструювали. Всередині облаштували ресторан, готель, невеличкий музей. Відремонтували всі історичні підвали. Там зберігалася найстаріша колекція вин в Україні — з 1958 року. І щороку її поповнювали мінімум на 100 пляшок. А при реконструкції знайшли 7 пляшок ще часів князя Трубецького — це початок 1900-х років. Що з ними зараз, тільки здогадуємось. Сподіваємось, хоч щось уціліє", — сказав директор із маркетингу ПРАТ "Князя Трубецького" Сергій Пархомчук.
Читайте також
Знову "евакуація": окупаційна влада Херсонщини вивозить організації та людей з 15-кілометрової зони
Жителі деокупованої Антонівки третій місяць живуть без електрики, газу та води
335 день війни: хроніка подій в Херсонській області
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне