У Кропивницькому показали документальну виставу про херсонців "Лишитись не можна…", засновану на історіях працівників херсонського театру імені Куліша, які жили під російською окупацією. Вони самі ж ці історії й розповідають. Після вистави Суспільне дізнавалось в акторів, режисера і директора театру про ідею й мету постановки та чи не важко щоразу відновлювати в пам’яті пережите, виходячи на сцену.
За словами режисера Євгенія Резніченка, проєкт починався з того, що потрібно було поговорити про Херсон, нагадати й довести світу, що Херсон – це Україна: "Почала з’являтись інформація, що Херсон – це зрадники та колаборанти. І дійсно, деякі співробітники театру – не хочу називати їх колегами – пішли на співпрацю з окупаційною владою. Ми не могли мовчати".
Директор театру Олександр Книга домовився про майданчик київського театру імені Лесі Українки, де херсонські театрали почали відновлювати роботу колективу. Вистава "Лишитись не можна…" базується на розповідях працівників театру, які поїхали з окупованого міста, записаних на диктофон. Загальна тривалість записів – понад 8,5 годин. Сценічна редакторка Ксенія Швець скоротила їх до ста хвилин, вибравши найголовніше, охопивши різні теми й аспекти, розповів режисер. Прем’єра відбулася 14 жовтня у Києві. Відтоді, виставу показали ще сім разів у Києві та Одесі. Кропивницький – третє місто, де відбувся показ, сказав режисер: "Після деокупації змінився контекст, тепер історії менш емоційні, більше відрефлексовані. Так, є емоції народжені тут і зараз, але підхід до розповіді більш свідомий. І основною ціллю вистави є нагадування про те, що у країні триває війна і багато території все ще перебувають під окупацією".
Після деокупації Херсона змінили фінальний титр вистави, в якому йшлося про те, що під окупацією перебувають 70 херсонських театралів.
Акторка Римма Зюбіна – єдина, хто втілює образ іншої людини. Вона розповідає історію заступниці директора театру Юлії Бунчак: "Щоразу інші враження. Різна публіка, різне сприйняття, різні зали. Хтось дізнається нове для себе, бере від вистави необхідне. Документальна вистава – явище не дуже розповсюджене в Україні, це не про шоу, це про соціальну активність. Але такої кількості заплаканих облич, як у Кропивницькому, ще не бачила".
Актор Сергій Михайловський розповідає власну історію: "Це наша психотерапія. Переживаємо щоразу, важко щоразу. Та розповів історію – стало легше. Так, не всім, але рефлексія корисна у будь-якому разі".
Директор театру імені Куліша Олександр Книга розповів, що найближчим часом повернеться в Херсон, щоб готувати театр до відновлення роботи: "Наш театр дуже важливий для міста. І в тому, що Херсон показав усьому світу свою проукраїнську позицію, є і наш внесок. Люди до нас йшли, ми давали по 40 вистав на місяць. І зараз люди на нас чекають".
Зі слів директора, після 12 грудня планують відновити покази: "Будівля стоїть. Комп’ютери вкрали, частину апаратури. Але волонтери нам допомагають, привозять необхідне – генератор везуть, облаштовують сховище. Хочемо облаштувати там приймальню Святого Миколая".
Чи показуватимуть "Лишитись не можна…" в рідному місті, обговорюють.
Читайте також
- Директором кропивницького театру став херсонець.
- "У залі панувала мертва тиша". Режисер з Кіровоградщини про показ свого фільму на фестивалі в Естонії.
- Коли нас бачили, співали нашу "Гуляю я". Гурт Elka з Кропивницького про участь у фестивалі в Польщі.
- Docudays UA на Кіровоградщині. Де і як проходитиме мандрівний кінофестиваль.
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
Джерело – Суспільне
