Окупаційна влада у Херсоні розвісила банери із написами, ніби Херсон – місто із російською історією. Спецслужби РФ намагаються змусити херсонців полюбити Суворова, Пушкіна, Фета, Ушакова, Горбатова і Бондарчука. Херсонський політолог і краєзнавець Володимир Молчанов прокоментував Суспільному, на чому "грають" російські пропагандисти, коли і ким насправді був заснований Херсон.
Російський наратив: "Херсон – місто з російською історією" має "підґрунтя": доволі стійке переконання, що місто заснувала Катерина II на землях, відвойованих в Османської імперії. Це історичний міф, за словами політолога.
"Навіть попри український світогляд більшості херсонців, совєцька і постсовєцька освіта сформувала в їх головах доволі стійкі історичні міфи про «заснування Херсону Росією" та його розвиток в перші 150 років переважно силами Росії (а згодом - СРСР). Ці міфи підживлюються херсонською топонімікою - центральними вулицями на честь Ушакова, Потьомкіна, Суворова, Сенявіна, Макарова, Воронцова, Рішельє", - сказав Володимир Молчанов.
За майже 40 років до указу російської імператриці на території сучасного Херсона запорізькі козаки заснували своє поселення, говорить краєзнавець.
"Херсон під назвою спочатку Перевіз, а згодом Старий Перевіз був заснований на землях Запорізького Війська Низового в 1737 році запорізькими козаками. Хоча саме Військо ніколи не було абсолютно суверенною державою, проте, перебуваючи під одночасним протекторатом польського короля і московського царя (1686-1708, 1734-1775), польського короля і кримського хана (1711-1734), польського короля і шведського короля (в 1708-1711), вільно почувало себе навіть у зовнішньополітичних питаннях, не кажучи вже про внутрішні справи на власній території.
Перевіз мав головну економічну функцію - переправляти на правий берег видобуту в Прогноях (подарованих Війську кримським ханом) сіль. З лівого берега йому відповідав Голий перевіз (Гола Пристань). А Олешки (не Січ, а місто) - були кримськотатарськими, і називались Алеш-кьой. Таким чином до самого загарбання московитами Запоріжжя, перші 38 років свого існування Перевіз, або на російських картах Алєксандр-шанц, був українським в усіх сенсах містечком, центром Перевізької паланки, тобто в ньому постійно перебували до двох сотень козаків, чумаків, плотогонів і корчмарів. Після розгону Січі царицею, в 1775, Старий Перевіз, ще не називаючись Херсоном, вже був центром Херсонського повіту, Херсонської єпархії і Херсонського полку, сформованого з тих самих запорожців", - розповів Володимир Молчанов.
Російська імперія вважала землі, на яких вона нібито заснувала Херсон, османськими. Але так не вважали ні українські козаки, ні Кримське ханство, продовжив краєзнавець.
"Ці дві держави, хоч і не були абсолютно суверенними, проте ефективно і безперечно контролювали сучасну Херсонщину з межею між собою по Дніпру, точніше по його лівій протоці Кінським водам) і лиману. Води лиману, на відміну від островів Дніпра, вважались татарськими, крім прибережних до правого берега «доки кінь копитом дістає». Таке розмежування між двома державами наводять Дмитро Яворницький і Адріан Кащенко в своїх дослідженнях запорізької історії. Таким чином, російська імперія не завойовувала у османської місця розташування сучасного Херсона. Вона "завоювала" це місце у запорожців - підступно зрадивши довіру останніх у 1775 році", - сказав він.
За словами краєзнавця, в указі імператриці про заснування Херсона від 18 червня 1778 року, який є у відкритому доступі, написано, що вона подумала над пропозицією заснувати верф у Глибокій Пристані (Станіславі), і вирішила, що там вона не буде захищеною від турецьких нападів з Очакова. Тому верф слід будувати в Алєксандр-шанці. Для цього "губернатору Малоросії Румянцеву" треба виділити майстрів. Тоді й перейменували це місце на Херсон
"Тобто російські окупанти 1778 року не заснували, а розширили Херсон і збільшили його населення. Та й не власними зусиллями, а силами українських майстрів. Роль россіян була невеликою - отримувати кошти, частину красти, решту роздавати тим майстрам і власним солдатам. Через казнокрадство генерал-фельдцехмейстра Ганнібала будівництво затягнулось на 2 роки. А візит цариці змусив іншого крадія Потьомкіна вдатись до будівництва фейкових «потьомкінських дєрєвєнь", - каже Молчанов.
За його словами, Херсон до 1791 року був військовим містечком без цивільного населення. У Ясському мирі була затверджена свобода торгового судноплавства турецькими протоками.
"Поруч з Херсонською фортецею розпочалося будівництво маєтків, факторій, складів грецькими та італійськими купцями. Вони купували та вивозили українські товари - хліб та сіль, а сюди везли середземноморські товари - вино і оливкову олію. Росіяни купецтвом не займались в принципі, а ось українці з Голої пристані - так. Хоча їхні обсяги були дрібними в порівнянні з греками. Яка ж роль росіян? Незначна. Верф скоро занепала і спочатку корабельне будівництво, а згодом і такелажне (канати) перейшло в Миколаїв, фортеця для захисту верфі проіснувала (без особливого сенсу) до 1834, коли її також скасували. Відтак росіяни займалися адмініструванням величезного краю - Херсонської губернії, до складу якої входили і Миколаїв і Одеса", - розповів Володимир Молчанов.
Щодо "героїв" російських міфів, портрети яких зараз висять по всьому Херсону, то їхня роль у зведенні та розвитку Херсона сильно перебільшена, говорить краєзнавець.
"Адміністративні функції виконував тут Пушкін. Ще один "герой" російських міфів - Ушаков приїхав з екіпажем фрегата не в Херсон, а під Херсон, бо тоді була чума, в місто практично не заходив, прийняв корабель і відплив. Макаров - не факт що був у Херсоні. Сенявін (не той, що адмірал, а його дядько) був головою комісії, яка, власне, і пропонувала будувати верф у Станіславі, бо Херсон мав недостатні глибини.
Тож, Херсон заснований і заселений українцями, а його архітектурний вигляд сформований італійцями і греками. Роль Росії в усьому цьому доволі посередня, загарбницька і перебільшена історичними міфами", - підсумував політолог.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне
