Микола Дуднік з Херсона створює пластилінову анімацію та вчить цьому усіх охочих. Свою історію майстер розповів Суспільного.
Микола Дуднік працює в обласній бібліотеці Гончара. Спеціалізується на режисурі та зйомках фільмів. Пів року тому чоловік почав створювати пластилінову анімацію. Сьогодні він робить пластилінові мультфільми.
"У нас тут був грантовий проєкт і одне із завдань було по пластиліновій анімації. Займалися з дітьми з особливими потребами та саме для них проводили. І так воно потроху взялось і поїхало", - каже майстер пластилінової анімації.
Розпочинали з азів, говорить Микола Дуднік. Оволодіти цим мистецтвом під силу і дитині, та потрібна витримка.
"Пластилін – м’який і зручний матеріал, із якого можна зробити будь-який предмет. І також він еластичний для того, щоб його пересувати. Будь-яка людина може вдома поставити стопку з книгами, зверху покласти скло, той самий мобільний телефон і під ним ліпити з пластиліну і пересувати цю фігурку. І тут же її знімати, а в телефонах вже є операція, щоб усе об’єднати у єдиний ролик", - каже Микола Дуднік.
Майстер показав процес створення пластилінової анімації. На це витратив близько 30 хвилин.
"Це, взагалі, тривалий процес, адже кожен рух фіксується. Чим більше зроблено рухів і кадрів, тим цікавіша виходить анімація. В одній секунді - 25 кадрів. Ось і порахуйте, для однієї хвилини скільки потрібно зробити кадрів", - говорить чоловік.
У коробці майстра - пластилінові фігурки. Це - герої, яких вигадали та зліпили діти.
"Якщо у таку погоду, коли сніг, слизько і карантин, дитина може себе спокійно на цілий день зайняти, щоб зробити, наприклад, двохвилинний сюжет. На це може піти цілий день", - говорить Микола Дуднік.
Останні майстер-класи проводив для дітей з розладом аутичного спектру, говорить чоловік. Це мистецтво розвиває дрібну моторику рук та дозволяє дітям проявити й показати себе через творчість.
"Вони фантазують, свої ідеї можуть втілити і за допомоги цього передати для всіх оточуючих, тому що ми, коли для них проводили, кожен брав пластилін, який він хотів, ліпив те, що він хотів. І потім ми разом це зібрали. Щоб це не розтягувати, поставили одну фігурку, зробили декілька рухів, поставили фігурку іншої людини – і чия фігурка, той і стоїть за камерою, той і знімає. Згодом у нас назбиралося близько десяти фігурок і коли вони побачили результат – звичайно, у них емоції – як це все може бути? Як це виходить?", - каже майстер.
За сорок хвилин роботи вдалося зробити 9-секундну анімацію. Оволодівши первинними навичками, згодом можна створити сюжетний мультфільм, говорить Микола Дуднік.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне