У Каховці мешканці гуртожитку півтора місяця живуть без електрики та опалення через заборгованість. Завод, якому належить гуртожиток, не перераховує гроші за комунальні послуги, хоча люди говорять, що сплачують систематично.
На вулиці день, а у коридорі та кімнатах темно. Рятують свічки та ліхтарі, розказує мешканка гуртожитку Лариса Білик. А через відсутність електрики немає опалення і не працюють електроплити. Через відсутність тепла, розказує жінка, з’явилась пліснява на стінах у кімнатах і коридорах.
"У нас все тут від електрики працює. На електроплитках їсти готуємо. Хоч би світло дали. А у нас ні світла, ні опалення немає. Хоч вішайся. Обіцяють, але нічого не роблять. З першого грудня відключили. Оце і мучимося", - каже Лариса Білик.
Відключили гуртожиток від електропостачання за місяць до Нового року. П’ять днів жили у суцільній темряві. Потім 10 днів світло надавав генератор, який оплачував місцевий бізнесмен. А зараз гуртожиток підключили до магазину. З місцевого бюджету за це перерахували 40 тис. грн. Електроенергію до гуртожитку подають за розкладом: зранку півтори години і ввечері – три, говорить мешканець Дмитро Примак.
Цей гуртожиток належить Каховському заводу електрозварювального устаткування. Він і має перераховувати гроші за усі комунальні послуги. У працівників завод автоматично утримує за кімнату гроші, а пенсіонери самостійно сплачують у бухгалтерії підприємства, хоча завод майже рік не працює. Боргів за комунальні послуги у людей немає. Постачальникам послуг не перераховує гроші саме завод, розказує мешканка гуртожитку Марина Мельниченко. За словами жінки, люди сплачують, а завод не перераховує ні за воду, ні за опалення, ні за світло, ні за вивіз сміття.
На баланс місту гуртожиток завод не віддає. Хоча, розказує Марина Мельниченко, останні роки директор обіцяв, що передасть, треба лише мешканцям самостійно зробити ремонт. Втім зараз позиція директора – люди мають викупити будівлю.
"Нам щороку обіцяли, що ми зможемо приватизувати кімнати і тоді гуртожиток передадуть на баланс місту. А зараз нам говорять, щоб ми викупили. У 25 млн. оцінили нам наш гуртожиток. Викупляйте і живіть", - розповіла Марина Мельниченко.
У гуртожитку мешкають 23 родини. Кожна має сплатити більше мільйона грн, розказує Марина Мельниченко. Таких грошей у людей немає. Вирішити долю гуртожитку і погасити заборгованість із заробітної плати – це ті проблеми, через які щотижня люди збираються біля заводу. За їх словами, так триває вже більше пів року. Іноді до них виходить директор заводу Ярослав Микитин, приходять депутати, та далі обіцянок справа не рухається, каже колишній технолог заводу Денис Камченко. Каже, виходить директор до людей раз у два-три тижні, і розповідає, що все буде добре.
Віктор Якубовський відпрацював токарем на заводі 42 роки. Чотири роки як чоловік на пенсії. Підприємство заборгувало йому заробітну плату. Говорить, хоче отримати свої гроші та забути про завод, як страшний сон.
На останньому зібранні люди написали звернення до директора заводу. Хочуть, щоб він письмово відповів, коли виплатять заборгованість, подадуть електроенергію у гуртожиток та дозволять приватизувати кімнати. Директор заводу ситуацію не коментує. Хоча напередодні телефоном обіцяв, що дасть інтерв’ю. Суспільне намагалось зв’язатися з Ярославом Микитиним двічі, але комендант гуртожитку передав, що директор зайнятий, зустрічається з іноземними інвесторами.
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Джерело – Суспільне